Всесвітній день сну: лікар розповідає, коли неспання може бути корисним для здоров’я

Сон має для нас набагато більше значення, ніж їжа. Наприклад, при повній відмові від їжі людина може продовжувати жити близько двох місяців. А без сну — всього тиждень, після чого настають незворотні зміни, які скорочують тривалість життя людини та сильно погіршують її якість.

Починаючи з 2008 року у всьому світі у п'ятницю другого повного тижня березня (напередодні дня весняного рівнодення) відзначається Всесвітній день сну. Цього року він випадає на 17 березня та проходить під слоганом «Сон необхідний для здоров'я». Однак чи завжди спати корисно, а не спати шкідливо? Про це розповідає лікар-терапевт, к.м.н. Ірина Колесникова.

Нездоровий сон

Сон — обов'язкова та невід'ємна частина нашого життя. Точніше сказати, третина нашого життя. Потреба дорослої людини вві сні для відпочинку та відновлення складає 7 годин і саме вночі. Це необхідна умова, щоб якнайдовше зберігати фізичне та психічне здоров'я, високу якість життя.

Навіть мінімальний дефіцит сну (всього годину) негативно позначається на працездатності, когнітивних можливостях людини, її настрої й активності. Хронічний недосип неминуче проявляється емоційною лабільністю, хронічною втомою й апатією, може призвести до психічних розладів, порушень метаболізму, у рази збільшує ризик розвитку чи загострення соматичних захворювань. Недарма лікарі називають безсоння і все, що пов'язане з порушеннями сну, кроком назустріч інсультам, інфарктам, артеріальній гіпертензії, ожирінню.

Сон під мікроскопом

Як не дивно, процес вивчення сну та депривації розпочався нещодавно — наприкінці XIX століття у 1894 році. Засновником вивчення сну стала російська науковиця-біохімік Марія Манасеїна. На наукові дослідження її надихнула історія Стародавнього Китаю. Позбавлення людини сну було там одним із найпоширеніших тортур. Це вважалося чи не найсуворішим і найжорстокішим випробуванням, після якого людина погоджувалася на все, що завгодно, аби припинити муки.

Експерименти Марії Манасеїної теж особливо не відрізнялися гуманним підходом. Вона вивчала наслідки порушень сну та відмови від їжі не на людях, а на тваринах, безпосередньо на 2-4-місячных цуценятах. Це зараз ми знаємо, наскільки шкідливі й до чого можуть призвести тривале голодування або депривація сну, а тоді науковиця-біохімік була, по суті, першовідкривачем. Результати, які вона отримала під час своїх експериментів, виявилися справді приголомшливими на той час.

Так, позбавлення цуценят їжі на 20-25 днів був фатальним. Їх цілком можна було відгодувати, відновити, привести до абсолютно нормального фізіологічного стану. Тоді як позбавлення сну на 96-120 годин, на жаль, для піддослідних тварин закінчувалося загибеллю.

Але особливу наукову цінність становили результати патологоанатомічних розтинів, які проводила Манасеїна. Вони показали, що порушення сну мають колосальний і невідворотний вплив на головний мозок: розвиваються дрібні крововиливи в судинах головного мозку, що призводить до загибелі цілих ділянок мозку, і ці негативні наслідки є незворотними.

Безсонні експерименти

Результати досліджень Манасеїної були опубліковані в наукових журналах, наробили багато галасу, після чого науковці у різних країнах світу почали активно розвивати тему, ретельно вивчати сон та його вплив на організм і здоров'я людини.

Незважаючи на те, що науково було доведено, що депривація сну має дуже сумні наслідки для здоров'я, деякі люди з тих, хто все ставить під сумнів, намагалися спростувати твердження науковців. Так, один із найвідоміших «безсонних» експериментів поставив на собі нью-йоркський ді-джей Пітер Тріпп. Він вирішив довести, що наслідки порушень сну не такі плачевні та страшні, як про них розповідають. Задля цього він протримався без сну 201 годину — сумарно 8 діб і 8 годин. Спочатку експеримент дійсно здавався досить нешкідливим, тому що перші 3 доби Тріпп жартував, балагурив і загалом був досить бадьорий і активний.

Однак через три доби у чоловіка почали з'являтися зорові та слухові галюцинації, проявилися когнітивні зміни. Зрештою, навіть найпростіші тести на перевірку когнітивних здібностей виявилися для нього непосильними, він просто не міг їх виконати. Останні 60 години Пітер Тріпп тримався виключно завдяки стимуляторам. До кінця випробування у нього виявилися проблеми з моаленням, розвинувся параноїдальний психоз на тлі відсутності сну.

Експеримент закінчився тим, що на 9-ту добу Тріпп прийняв лікаря, який спостерігав за його станом, за працівника похоронного бюро, який прийшов, щоб забрати тіло піддослідного…

Пітер Тріпп залишився живим. Після закінчення експерименту він проспав 13 годин і начебто відновився. Однак, як і доводила спочатку Манасеїна, наслідки для центральної нервової системи від багатоденного свідомого позбавлення себе сну не минулися для Тріппа. У подальшому зміни у його поведінці відповідали діагнозу лікарів, у тому, що він розвинувся психоз: Тріппа регулярно переслідували параноїдальні думки, галюцинації, і ці зміни збереглися навіть тоді, коли чоловік нібито відновився і повернувся до звичного життя.

Ренді Гарднер — 17-річний школяр із Каліфорнії — майже випадково став учасником ще одного безсонного експерименту. Випадково, тому що питання його участі вирішило банальне жереб «чіт — лишка». Майже випадково, тому що ідея про експеримент без сну належала йому та його другові. Питання було лише у тому, хто буде безпосереднім учасником. Гарднер не спав 11 діб і 25 хвилин. На відміну від Тріппа, школяр весь експеримент протримався без прийому стимуляторів. Чого не скажеш про зміни у його фізичному, психічному й емоційному стані під час та після випробування. У Гарднера також на тлі відсутності сну стали виявлятися галюцинації, сильно знизилися когнітивні здібності, з'явилися порушення зору, зміни смаку та запаху… Після закінчення експерименту хлопчик спав непробудно 14 годин. Але згодом довгі роки страждав від безсоння.

Заради справедливості треба зазначити, що депривація сну не завжди має наслідки зі знаком мінус. Вона може мати позитивні впливи, але лише в дуже обмеженому відсотку випадків. Наприклад, при важких формах депресії депривацію сну можуть застосовувати у терапевтичних цілях. Безумовно, призначати такий метод можна лише за дуже суворими показаннями, а лікування має проходити під ретельним наглядом фахівців. Також після дуже тяжкого гострого стресу позбавлення сну може знизити ризик посттравматичного стресового розладу, оскільки під час сну інформація з короткочасної пам'яті перетворюється на довготривалу. А коли людина позбавлена сну, емоційна реакція дещо послаблюється і вихід із гострого стресу може бути дещо м'якшим. Але знову ж таки це той випадок, коли необхідний контроль і супровід фахівців. Оскільки загалом наслідки депривації сну для здоров'я, центральної нервової системи та роботи внутрішніх органів — виключно негативні.

Також ми розповідали про 5 продуктів, які допоможуть заснути і виспатися.