В Україні, яка воює, і річки стали мішенню

Дніпро — найбільша річка України і третя за довжиною в Європі, 2 201 км.

6 червня 2023 року росіяни підірвали Каховську ГЕС.

Це була не просто гідротехнічна споруда — це був регулятор течії нижнього Дніпра, джерело води для десятків міст, зрошення полів, охолодження Запорізької АЕС.

Після підриву:

• зникло Каховське водосховище — одне з найбільших в Європі, площею понад 2000 км²
• загинуло понад 40 видів риб
• отруйні донні відклади (кадмій, свинець, ртуть) потрапили в річкову систему
• мікроелементи та пестициди з сільгоспугідь утворили токсичну хвилю, яка дійшла до Чорного моря

За оцінками The Guardian, це “токсична бомба уповільненої дії”, вплив якої триватиме десятиліттями.

Дніпро — хворіє

І до війни Дніпро страждав:

• щороку фіксувалося понад 150 типів забруднювачів, включаючи фармацевтичні залишки, пестициди, ПАВи
• влітку ріка “цвіте” — розростаються ціанобактерії, які отруюють воду й спричиняють масову загибель риби
• місцями спостерігається дефіцит кисню до критичних 1–2 мг/л — при нормі не менше 4
• інфраструктура очисних споруд застаріла — до 60% стічних вод скидається недостатньо очищеними

Усе це — ще до війни.

Війна зробила Дніпро вразливим ще більше

• Багато підприємств зруйновано — контроль за скидами втрачено
• Лінії моніторингу якості води в багатьох регіонах частково або повністю знищені
• Екосистеми Дніпра втратили звичні контури — течія змінилась, міграція риби порушена, береги еродують

І все це — на фоні кліматичної кризи, коли кожен міліметр вологи на рахунку.

Але в нас є вибір.

Україна має шанс не просто відновити, а побудувати нову модель охорони водних ресурсів, на основі європейських принципів.

Ми вже зобовʼязані впроваджувати EU Water Framework Directive, яка передбачає:

• управління за басейновим принципом (а не “за районами”)
• контроль усіх джерел забруднення
• обовʼязкове громадське обговорення планів по річках
• пріоритет відновлення екосистем, а не бетонування берегів

Це може стати екологічною політикою нового типу, де Дніпро — не просто обʼєкт, а цінність.

Що можемо зробити вже зараз?

• Підтримувати екологічні ініціативи, які працюють у прибережних зонах
• Вимагати звітності від місцевої влади щодо стану води
• Не мовчати, коли бачимо зливи хімії або скиди сміття
• Берегти малі притоки: Ірпінь, Рось, Тясмин
• Розвантажувати річкову систему шляхом очищення стічних вод і фосфатів
• Долучатися до формування планів управління річковими басейнами

Дніпро — це не просто ріка. Це наша історія, гідність і відповідальність.