Міндовкілля свої повноваження вважає досягненнями, а звичайну роботу називає перемогою
Ловіть ТОП-5 здобутків від екологічного відомства.
Кабінет міністрів України на своїй офіційній сторінці у FB декілька днів поспіль інформує українців про ТОП-5 здобутків кожного з міністерств.
Ми вирішили проаналізувати ті напрями, які безпосередньо висвітлюються на GreenPost, тож почнемо з Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.
Попри два десятки напрямів, за реформи яких відповідає це відомство, були визначені лише такі «досягнення»:
- Відновлення повноцінної роботи Міндовкілля.
- Збереження лісів. Обмежено суцільні рубки в лісах Карпат.
- Покращення інвестиційного клімату у сфері надрокористування.
- Розширення територій природно-заповідних фондів.
- Збереження навколишнього середовища.
Ми спробували коротко проаналізувати кожне з них.
Отже, досягнення № 1 — «Відновлення повноцінної роботи Міндовкілля». Як мінімум, дивно вважати здобутком відновлення ліквідованого у 2019 році Мінприроди з об’єднаного раніше Мінекоенерго. Як відомо, тоді прихильники такої реформи під головуванням колишнього прем’єр-міністра Олексія Гончарука переконували, що об’єднання екологів та енергетиків під одним дахом Міненергетики — це «передовий європейський досвід». На практиці вийшов просто каламбур.
Щоправда, перші місяці роботи підтвердили очевидну для індустріальної України річ — у пріоритеті державної політики все ж не довкілля, а енергетичний сектор. Розпочався зворотний процес створення ліквідованого міністерства.
У квітні-травні 2020 року парламентарі й урядовці заговорили про необхідність виокремлення Міндовкілля зі структури Міненерго. У перший місяць літа Україна отримала нове-старе окреме екологічне відомство.
Щоправда, урядовці так і не озвучили вартість такої «реформи» для платників податків, адже процес ліквідації, а потім створення нового відомства потребував додаткового фінансування з державного бюджету.
«А деякі втрати, зокрема, кадрові, досі не дають міністерству працювати з повною віддачею», — повідомив GreenPost експерт Національного екологічного центру Георгій Веремійчик.
Навряд чи цей процес можна назвати здобутком № 1 і взагалі говорити про нього як про досягнення.
Не менше питань до ТОП-досягнення № 2 «Збереження лісів. Обмежено суцільні рубки в лісах Карпат». Тут теж усе неоднозначно. З одного боку при Міндовкіллі працювала робоча група з розробки Державної стратегії управління лісами до 2035 року, яка оперативно підготувала документ, що має всі шанси стати основою для реформ. Поки що теоретичні, оскільки лісова мафія нікуди не зникла попри чинну Постанову № 1224 про внесення змін у Санітарні правила в лісах України, Правила поліпшення якісного складу лісів, Порядок спеціального використання лісових ресурсів і заборону суцільних рубок у Карпатах. Не бояться на місцях чиновницьких документів, якщо їх реалізація не підтверджена практичними інструментами контролю та санкцій.
Саме звіт уряду в частині збереження лісів і зупинки вирубки у горах спричинив найбільше критики з боку коментаторів урядового допису про здобутки Міндовкілля.
Люди на місцях також не бачать зменшення обсягів нелегальної вирубки деревини.
«Міндовкілля ініціює загальні правила торгів деревиною через систему ProzorroПродажі, що ліквідує корупцію та зловживання (я був одним із перших, хто прем’єру Гройсману пропонував цю систему для торгівлі деревиною). Проте на практиці більшість деревини реалізується через тіньові схеми, а українські деревообробники почали активно завозити сировину з ЄС, США та Канади для перероблення, бо не можуть купити законно та прозоро деревину в Україні», — розповідав GreenPost у грудні 2020 р. колишній народний депутат Остап Єднак.
Крім того, через відсутність реформ Держлісагентство, Держліспроєкт провалили виконання норм закону щодо якісного та реального обліку лісів. Чи можна назвати ТОП-досягненням нинішнього уряду збереження лісів — покаже лише підсумок 2021 року. Якщо основи для реформи справді закладено, то протягом року відбудуться якісні зміни, інакше загрожує стагнація всієї галузі.
Не менш цікавим є досягнення № 3 щодо покращення інвестиційного клімату у сфері надрокористування. Хоча ця сфера справді є у підпорядкуванні Міндовкілля, але всі здобутки та перемоги тут сміливо можна приписати керівництву Державної служби геології та надр, адже ця реформа є ініціативою команди ДГС, а ніяк не міністра Абрамовського.
Під покращенням інвестиційного клімату у сфері надрокористування розуміється постанова КМУ «Про затвердження Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами» від 23 вересня 2020 року № 993, на впровадження якої давно чекали представники бізнесу. Це й справді спростило систему надання в користування надр і зменшило корупційні ризики, але навряд чи це ТОП-досягнення є цікавим для пересічного українця.
Загалом практичними зрушеннями у сфері надрокористування могли б стати дешевші вітчизняні вугілля чи газ для споживача. Проте у світлі останніх подій навколо тарифів на блакитне паливо навряд чи це можливо. До речі, чітких пояснень про обсяги національних надр і можливості їх використовувати в інтересах власних громадян жоден уряд так і не дав відповіді.
От досягнення № 4 нового-старого Міндовкілля «Розширення територій природно-заповідних фондів» можна назвати «краплею в морі».
Адже відповідно до Концепції загальнодержавної програми розвитку заповідної справи на період до 2020 року розмір територій ПЗФ мав би бути 15%, з відкритих джерел станом на січень 2020 року тільки 6,77 % територій можна вважати такими.
Створено національний природний парк «Королівські Бескиди» (Львівщина) та видане розпорядження КМУ про передачу у постійне користування нацпарку «Гуцульщина» півтори тисячі гектарів території. Тільки от невирішених проблем у заповідній справі значно більше .
«У 2020 р. так і не створено низку важливих заповідних територій. Зокрема, лише у проєкті залишаються національні природні парки «Дніпровсько-Тетерівський» і «Холодний Яр», біосферний резерват «Центральне Полісся» та багато інших. Зате розпочинається проєкт із видобутку корисних копалин на території Поліського природного заповідника. Досі є ризик виключення з Червоної книги декількох важливих для заповідної справи видів рослин», — зазначає Володимир Борейко.
А досягнення № 5 під абстрактною назвою «Збереження навколишнього середовища», здається, що вписали, бо більше не було про що звітувати, адже під це поняття підпадають усі сфери, координовані Міндовкілля. Натомість більше хотілося почути про реформування Державної екологічної інспекції, реформу у сфері відходів, екологічну модернізацію великих підприємств — забруднювачів, про механізми реальних санкцій на місцевому рівні до тих, хто забруднює довкілля, про вигоди для України від виконання Паризької кліматичної угоди, про виконання Угоди про асоціацію із ЄС у частині довкілля, про ефективність процедур СЕО й ОВД в Україні тощо.
Схоже, за цими пунктами немає жодних здобутків, якщо для ТОП-5 ключових досягнень Міндовкілля визначило саме такі теми. У пріоритетах пересічних українців вони інші. Людей більше цікавить, як не задихнутися у Маріуполі чи Кривому Розі, де взяти чисту воду, як притягнути до відповідальності за стихійне сміттєзвалище, як захистити тварин і дерева від браконьєрів.
Очевидно, на ці питання немає чітких відповідей і в Міндовкіллі часів Романа Абрамовського — політика із сірими плямами у біографії і корупцією, доведеною в судовому порядку, годі й говорити.
Загалом ТОП-5 досягнень екологічного відомства зовсім не вражають. Адже не варто забувати головне: центральні органи виконавчої влади створені задля формування державної політики і все, що зазначено вище як досягнення, це є завданнями міністерства відповідно до його положення. Якби ми говорили про досягнення, то мали б бути якісь КРІ (кількісні та якісні показники ефективності), які громадськість або бізнес могли б порахувати, відчути та використати. До прикладу: кількісні та якісні показники зменшення викидів в атмосферне повітря; спрощення дозвільної процедури для суб’єктів господарювання; покращення якості водних ресурсів; обсяги збереженої деревини; реформування державної екологічної інспекції, про корумпованість якої вже говорять десятиліттями, тощо. І це лише короткий перелік проблем, які потребують вирішення.
До слова, Президента ввели в оману: Міндовкілля дало не ті показники для міжнародної доповіді по клімату.
