Під прикриттям пандемії COVID-19 Міндовкілля творить «великі діла», які впливають на стан здоров’я людей гірше за вірус

Екологічні активісти запідозрили Міндовкілля у грі на боці великих підприємств-забруднювачів — таких як металургійні та гірничо-збагачувальні.

Причиною недовіри до профільного екологічного відомства стали його наміри дати найбільшим забруднювачам атмосферного повітря додаткові три роки на екологічну модернізацію своїх виробництв — до 1 січня 2024 р. Це випливає із проєкту наказу, опублікованого на сайті Міндовкілля 20 листопада.

ЩО САМЕ ПРОПОНУЄ НАКАЗ?

Міндовкілля наприкінці 2020 року несподівано, посилаючись на розбурхану хвилю коронавірусу в Україні, запропонувало внести зміни до деяких Технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин (далі — проєкт наказу) та продовжити на три роки дії поточних технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин для коксових печей та з устаткування (установки) для випалювання і агломерації металевої руди (включаючи сульфідну руду), затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 21 грудня 2012 року № 671 та «Технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин для коксових печей», затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 29 вересня 2009 року № 507.

Насправді ж великі підприємства-забруднювачі згідно з чинними Технологічними нормативами допустимих викидів забруднюючих речовин (від 2009 і 2012 років) мали провести технічну модернізацію до 1 січня 2021 року. В іншому випадку на них чекали великі збитки.

Саме з такими умовами та, до речі, з великим скандалом на початку  2016 року тодішнє Мінприроди видало ряд дозволів великим промисловим підприємствам на викиди забруднюючих речовин. Термін досягнення перспективних нормативів — саме 1 січня 2021 року.

Очевидно, з моменту отримання дозволів підприємства не поспішали вкладатися в екологічні програми, а отже, ситуація з того часу суттєво не змінилася — якщо зараз Міндовкілля видає чергову індульгенцію-відтермінування екомодернізації на три роки.

Виявилося, що причиною подовження дії поточних «Технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин для коксових печей та з устаткування (установки) для випалювання і агломерації металевої руди (включаючи сульфідну руду)», затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 21 грудня 2012 року № 671, та «Технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин для коксових печей», затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 29 вересня 2009 року № 507, є пандемія COVID-19, яка «змусила значно скоригувати пріоритети державної політики, аби не допустити поширення захворювання та врятувати життя людей» і виконати Державну програму стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на 2020–2022 роки, затверджену постановою КМУ від 27 травня 2020 року № 534.

З ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ ДО ПРОЄКТУ НАКАЗУ

«Велика кількість підприємств різних секторів економіки зіткнулася з неможливістю провадити господарську діяльність, втратила доходи й опинилася на межі закриття…У результаті промислове виробництво в Україні продовжує падіння вже протягом трьох кварталів поспіль. Загалом, за дев’ять місяців поточного року воно скоротилося на 7 % у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Особливо це вплинуло на підприємства гірничо-видобувної та металургійної галузей (далі — ГМК). Так, за перші три квартали 2020 року виробництво коксу знизилося майже на 7 %, а сталі — на 6,5 %.

Унаслідок зазначеного та через додаткові проблеми зі збутом продукції, спричинені, перш за все COVID-19, підприємства ГМК не мають можливості вчасно реалізовувати інвестиційні програми, в т. ч. заходи щодо скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а також досягнення перспективних технологічних нормативів, затверджених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами», — йдеться у пояснювальній записці до проєкту наказу.

Мимоволі згадується вислів: «Війна все спише». Хоча ще раз варто нагадати, що насправді Україна заговорила про необхідність встановлення екологічних фільтрів на найбільших «трубах» українських підприємств ще у 2009 та 2012 роках, тож підприємства мали 14 і 8 років відповідно, щоб адаптуватися до нових екологічних стандартів. Пандемія коронавірусу була зафіксована у світі наприкінці 2019 року. Тому наводити за приклад останній рік (як ідеться у порівняльній записці) не зовсім коректно, адже за попередні роки не зрозуміло, що саме було зроблено задля модернізації на підприємствах для поліпшення екологічної ситуації, йдеться лише про збитки, а про шалені заробітки — ні слова.

ЧОГО ОЧІКУВАТИ?

Якщо запропонований Міндовкілля проєкт наказу буде підтриманий урядом, підприємства, які станом на 1 січня 2021 року мали, умовно кажучи, встановити екологічні фільтри, але не зробили цього, не будуть платити досить значний  штраф та збитки за порушення умов дозволу на викиди в атмосферне повітря та отримають додаткових три роки, щоб знову нічого не робити для поліпшення екологічної ситуації на шкідливих виробництвах.

А у 2024 році, за старою звичкою, знову почнуть бити на сполох і вимагати від держави чи конкретних чиновників вкотре піти на поступки.

Тим паче, що у вищезгаданому проєкті наказу про внесення змін до технологічних нормативів зазначено, що це не вплине ні на український бюджет, ні на «громадське здоров’я».

З останнім твердженням навряд чи погодяться жителі таких міст як Дніпро, Кривий Ріг, Київ, Бурштин чи Маріуполь, де ледь не щохвилини доводиться не лише спостерігати за густим смогом від виробництв, але й активно його вдихати.

У коментарі для «GreenPost» , відомий екологічний активіст Маріуполя Максим Бородин, який не один рік бореться з місцевим гігантом-забруднювачем — Маріупольським металургійним комбінатом імені Ілліча (Метінвест), розповів, що уже відреагував на ідею Міндовкілля відтермінувати ще на три роки екологічні заходи на великих промислових підприємствах і надіслав офіційні зауваження та заперечення щодо опублікованого міністерством проєкту про подовження технологічних нормативів.

«Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, гарна була спроба тихенько просунути продовження старих технологічних нормативів для агломераційного та коксохімічного виробництва, але НІТ! Закон на нашому боці: якщо міністерство продовжить грати на руку олігархам, підемо до суду та скасуємо наказ. Якщо не зможемо через суд, будемо тиснути протестами — карантин не вічний», — резюмував Максим Бородин.

Публічне обговорення проєкту триватиме до 20 грудня, оскільки його було оприлюднено 20 листопада, а строк прийняття зауважень та пропозицій до зазначеного нормативного акта від фізичних і юридичних осіб, їх об’єднань — місяць із дня оприлюднення.

Зауваження та пропозиції ще можна надіслати на адресу розробника: вул. Митрополита Василя Липківського, 35; м. Київ, тел. (044) 206-31-00; 206-31-43; факс (044) 206-31-07; e-mail: [email protected]

Щоправда, поки невідомо, чи будуть враховані зауваження від громадськості та яким чином цей процес можна проконтролювати.

Насправді ж, граючись у такі відтермінування, Україна та її громадяни ризикують ніколи не дочекатися реалізації прописаного в Конституції України права на чисте довкілля.

Навряд чи власники великих підприємств, відправляючи свою продукцію на експорт, готові говорити своїм покупцям, що десь там українське місто вмирає від диму, але натомість міжнародний сертифікований ринок отримуєте недешеві українські труби зі знаком «еко», але без жодних підстав.

Навряд чи міністр Роман Абрамовський не розуміє, що у цьому питанні лобіює не інтереси українців, їхні пенсії чи соцвиплати, а виступає за продовження у країні умов, які стають причиною серйозних хвороб, а подекуди — й смертей. А також відтерміновує вступ України до Європейського союзу.

Певно, міністр розуміє, що уряду Шмигаля пророкують недовгий вік, тож потрібно встигнути обслужити інтереси найвищих босів. Хоча згадуються часи «заходу» на посади в новий уряд та такі гарні і гучні гасла, в яких «…продовженню сроків техрегламентів не бути» — від слова «зовсім».

Нагадаємо, раніше ми розповідали, що Міндовкілля ніяк не контролює виконання підприємствами висновків ОВД: чи будуть покарані винні.