Українські підприємства масово ігнорують обов’язковий післяпроєктний моніторинг ОВД. Міндовкілля мовчить

Наша редакція постійно слідкує за реалізацією Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», який був прийнятий на виконання Угоди про асоціацію з ЄС. Це перший європейський закон у природоохоронній сфері.

Під час створення нового Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України у червні 2020 року цьому напряму було приділено особливу увагу.

Принаймні, про це свідчить структура міністерства, зокрема створений Департамент екологічної оцінки та контролю. До його підпорядкування увійшли такі відділи: ОВД, СЕО, формування державної політики у сфері екологічного контролю, післяпроєктного моніторингу та участі громадськості. Загалом 21 штатна одиниця.

Основою тезою ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» є запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорона довкілля, раціональне використання та відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, діяльності яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських і приватних інтересів.

Проте наразі цей Закон не працює у повному обсязі, адже багато суб’єктів господарювання, діяльність яких підпадає під процедуру здійснення оцінки впливу на довкілля, не дотримуються порядку та строків її проведення, або ж узагалі їх ігнорують.

У результаті страждає не лише довкілля, але й, очевидно, що відбуваються зловживання службовим становищем посадовими особами державних органів, підприємств різних форм власності і, звісно, все дає підґрунтя для організації корупційних схем.

ЩО З ЦЬОГО ПРИВОДУ НАПИСАНО В ЗАКОНІ?

Згідно зі статтею 3У «Про оцінку впливу на довкілля» здійснення оцінки впливу на довкілля є обов’язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності, а частина четверта цієї ж статті забороняє розпочинати провадження вищевказаної планованої діяльності без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Відповідно до частини шостої статті 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» висновок з оцінки впливу на довкілля надається суб’єкту господарювання безоплатно протягом 25 робочих днів із дня завершення громадського обговорення, а в разі здійснення процедури оцінки транскордонного впливу — з дня завершення цієї процедури та затвердження рішення про врахування результатів оцінки транскордонного впливу на довкілля. До висновку з оцінки впливу на довкілля додається звіт про громадське обговорення.

Статтею 15 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» визначено, що правопорушеннями у сфері оцінки впливу на довкілля є, зокрема, провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки й отримання рішення про провадження планованої діяльності. Особи, винні у порушенні законодавства про оцінку впливу на довкілля, притягаються до дисциплінарної, адміністративної, цивільної чи кримінальної відповідальності.

ЩО СУБ’ЄКТИ ГОСПОДАРЮВАННЯ ОТРИМУЮТЬ НАТОМІСТЬ?

Проаналізувавши Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля та реєстр дозволів на виконання будівельних робіт, який до липня 2020 р. вівся Держархбудінспекцією, відразу впадає в очі ряд можливих порушень процедури оцінки впливу на довкілля, а саме: провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без такої оцінки й отримання рішення про провадження планованої діяльності.

ЯКІ НАСЛІДКИ?

Такі безпосередньо загрожують життю та здоров’ю людей, довкіллю, біорізноманіттю, та в цілому — суперечать чинному законодавству України.

Також більшість підприємств України, які у період із 2018 до 2020 року отримали висновки з ОВД, разом із висновками отримали зобов’язання здійснювати післяпроєктний моніторинг, як зазначено у шостому пункті висновку з ОВД.

Кількість підприємств, які отримали довгоочікуваний висновок, та оминають питання післяпроєктного моніторингу більшає з кожним місяцем.

Хочемо звернути увагу на те, що зазначено в Законі України «Про ОВД» з приводу післяпроєктного моніторингу.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону висновок з оцінки впливу на довкілля є обов’язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п’ятій, є обов’язковими.

Водночас відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», якщо це передбачено висновком з оцінки впливу на довкілля, суб’єкт господарювання забезпечує здійснення післяпроєктного моніторингу з метою виявлення будь-яких розбіжностей і відхилень у прогнозованих рівнях впливу й ефективності заходів із запобігання забрудненню довкілля та його зменшення. Порядок, строки і вимоги до здійснення післяпроєктного моніторингу визначаються у висновку з оцінки впливу на довкілля. За результатами післяпроєктного моніторингу, за потреби, суб’єкт господарювання та уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 Закону, — уповноважений центральний орган узгоджують вжиття додаткових заходів і дій із запобігання, уникнення, зменшення (пом’якшення), усунення, обмеження впливу господарської діяльності на довкілля.

Діяльність підприємств тимчасово забороняється (зупиняється) у разі порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля, зокрема в разі недотримання під час провадження господарської діяльності, експлуатації об’єктів, інших втручань у природне середовище та ландшафти, в тому числі екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проєктах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об’єктів, — до моменту забезпечення виконання таких екологічних умов (частина друга статті 16 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»). Крім того, порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості, інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля є підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку (частина друга статті 12 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»).

Проте Міндовкілля, не зважаючи на функції та завдання, які покладені на нього та які затверджені постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів» від 25 червня 2020 року № 614, а також маючи у структурі міністерства відділ післяпроєктного моніторингу й участі громадськості не вживають заходів реагування з метою запобігання шкоді довкіллю, а також екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання та відтворення природних ресурсів Міндовкілля не направили жодного позиву до суду щодо скасування чи призупинення висновку з ОВД.

Це що? Халатність чи бездіяльність центрального органу державної влади? Чи порушення прав, свобод і інтересів людини та громадянина, що охороняються законом, зокрема, права кожного громадянина на безпечне для його життя та здоров’я навколишнє природне середовище, надане статтею 9 розділу ІІ Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Юристами «Грін Пост» подано заяви до правоохоронних органів, чекаємо реакції. Далі буде…