Закони не писані, коли на кону тендер на 3,8 млрд

Інформація, викладена у попередній статті, знайшла своє підтвердження й ось уже працівники ДАЗВ і ДСП «ЦППРВ», які на нашу думку грубо порушили законодавство, фальсифікуючи документи щодо призначення та звільнення керівника державного підприємства, її не спростовують, а навпаки надають підтвердження.

Однак спосіб, у який вони вирішили «виправдати» свої дії, досить цікавий.

Так, після публікації нашого розслідування щодо призначення Бургомістренка на посаду та службового підлогу працівниками ДАЗВ, керівництво ДСП «ЦППРВ» і ДАЗВ вирішили, що найкращий варіант подати в. о Генерального директора паном Калачиком та його командою заяву до національної поліції України.

Довідково: Калачик — тимчасово виконував обов’язки генерального директора ДСП «ЦППРВ» на час перебування Артимюка у відпустці. 

Виправдовуючи свої дії та фальсифікуючи докази, керівництво ДСП «ЦППРВ» та інші причетні особи, вчинили чергове порушення кримінального законодавства, фактично звинувачуючи осіб, зазначених у заяві, у злочині.

Одразу після виходу першої серії розслідування людина, що надала цю інформацію потрапила під тиск, йому та його родині погрожували, вимагаючи терміново прибрати статтю із сайту.

За нашою інформацією Бургомістренко 13 липня отримав на руки три завірені копії наказів про своє призначення з рук в. о. голови ДАЗВу для передачі державному реєстратору, з метою внесення змін у реєстр, державній казначейській службі та на підприємство.

Очевидно, що тоді ще не було наказу від 12 липня про скасування призначення на посаду Бургомістренка, і про фактичне скасування свого призначення він би дізнався від керівника ДАЗВ 13 липня, коли отримував/ознайомлювався з наказами.

Але такого наказу не було, він з’явився згодом під тиском заступника міністра Боруховського та самого міністра Абрамовського на в. о голови ДАЗВу Крамаренка. 

Згідно з порядком в. о Голови ДАЗВу разом із в. о. завідувача сектору з управління персоналом Довгалюком С. В. мали б 13 числа прибути в зону задля представлення нового керівника ДСП, але за нашими даними заступник міністра Боруховський категорично заборонив їм це робити. Вочевидь розуміючи, як далі будуть розвиватись події.

Підставою для цього наказу стала службова записка від 15 липня, про яку ми писали у попередньому розслідуванні. Власне вже ніхто не заперечує, що такі накази існують і підпис Євгена Крамаренка на них стоїть.

13 липня у смт Іванків особисто Бургомістренком А. А та начальником юридичного відділу ДСП «ЦППРВ» Островською Т. П. через реєстратора були внесені зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб. Наказ про призначення є законною підставою для таких дій.

Дізнавшись про це з єдиного реєстру шляхом безкоштовного одноразового запиту, т. в. о. Генерального директора Калачик направляє на ДАЗВ листи про те, що всі дії є неправомірними та ніхто не уповноважував юриста на них.

На жаль, нам не вдалось поки що зв’язатись з пані Островською, щоб з’ясувати обставини того дня, вочевидь повноважень брати слухавку з невідомих номерів від керівництва також не було. 

У всіх цих махінаціях не зрозуміло одне: навіщо державному реєстратору робити незаконні дії, які прямо ведуть до відкриття кримінального провадження проти неї?

Для чого заварили таку кашу співробітники ДАЗВ і ДСП? Поки пан Артимюк, за нашою інформацією, перебуває у відпустці, його всіма правдами та неправдами намагаються врятувати та втримати на посаді як мінімум три людини: покірний соратник і заступник пан Калачик, заступник міністра пан Боруховський і власне сам міністр Абрамовський, у якого на Артимюка золоті плани, а точніше плани з відмивання коштів із тендеру на 3,8 млрд грн, якій останній має втілити в життя. Чим же цікавий цей безумовно важливий для держави тендер на будівництво нового сховища для вискоактивних радіоактивних відходів у Зоні відчуження та транспортної інфраструктури для нього?

Багатостраждальне будівництво сховища проміжного зберігання високоактивних відходів, які повертаються з РФ після переробки відпрацьованого ядерного палива українських АЕС, спричинило масштабний корупційний скандал ціною в 3 842 823 792 грн.

Наказ про будівництво цього об’єкта Державне агентство України з управління зоною відчуження видало ще у травні минулого року. Але тендер так і не провели через численні скарги учасників і невідповідність вимогам. 31 грудня була запущена повторна процедура і 15 квітня планували початок аукціону. Президент Володимир Зеленський 29 січня 2021 року навіть увів у дію рішення РНБО про заходи щодо нейтралізації загроз у сфері атомної енергетики та промисловості.

Таке сховище має гарантувати радіаційну безпеку та надійне проміжне зберігання високоактивних радіоактивних відходів протягом усього терміну його експлуатації строком до 100 років. Це дуже важливо з екологічної точки зору. Українська сторона має прийняти на зберігання високоактивні радіоактивні відходи відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про науково-технічне співробітництво в галузі атомної енергетики від 14 січня 1993 року. Його будівництво планується на території комплексу виробництв «Вектор» у Чорнобильській зоні відчуження.

Як нам відомо та як ми зазначали в наших попередніх розслідуваннях, Роман Абрамовський — ще той будівельник, адже має декілька будівельних компаній, які належали свого часу йому, а наразі — його партнерам і дружині. Власне чому б не скористатись цим збігом обставин та не податися на такий ласий тендер на 3,8 млрд, маючи ще й адміністративний ресурс у сфері?

Нагадаємо про компанії:

Компанія «Ріола-Модуль» 

Ця компанія займається будівництвом і декілька років тому Абрамовський працював у ній заступником директора. 

Цікаво, що останнім часом компанія «Ріола-Модуль» зі статутним капіталом лише 375 грн стала переможцем відразу декількох великих тендерів.

У серпні 2016 року «Ріола-Модуль» виграла тендер на будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу лікарні «Охматдит». Вартість робіт становила 213 млн грн і це було в декілька разів дорожче, ніж пропонував виробник зі світовим ім’ям TRUMF Medical.

У 2017 році все та ж компанія виграла декілька великих тендерів у Донецькій області. У серпні їй віддали тендер на реконструкцію лікарні в Маріуполі, вартість якого становила 108,3 млн грн.

Крім того, Ріола також виграла конкурс на будівництво установ охорони здоров’я та будівель соціальних служб у Святогірську вартістю 42,8 мільйона гривень.

Також у серпні минулого року виграла тендер на 28,25 млн грн на реконструкцію лабораторії молекулярно-генетичної діагностики онкологічних захворювань у Національному інституті раку.

Зараз ця компанія записана на партнера Абрамовського Володимира Духовича та зареєстрована за адресою: місто Вишгород, вул. Шлюзова, 4.

За дивним збігом обставин за цією ж адресою зареєстровані інші компанії Абрамовського, записані на його дружину Світлану Юрченко — ПрАТ «КІЇВГІДРОМОНТАЖ» і ТОВ «Корнел Україна», які також є активними учасниками вже інших тендерів.

Очевидно, що Роман Абрамовський, перебуваючи ще на посаді міністра, всіляко намагається отримати частку від будівництва сховища, замовником якого є Державне спеціалізоване підприємство «Центральне підприємство по поводженню з радіоактивними відходами» (ДСП «ЦППРВ»), а для цього потрібні свої люди на керівних посадах компанії-замовника. Саме такою людиною є вищезгаданий генеральний директор Артимюк, який зараз у відпустці. 

Здається, пазл склався?

Однак хотілось би нагадати всім причетним особам, а особливо тим, які ставлять свої підписи під незаконними заявами та наказами — посади міністрів і їх замів не вічні, тендери теж проходять, а службові злочини не мають строків давності.

Ми продовжимо пильно слідкувати за цією історією, читайте про деталі тендеру та махінації довкола нього в наших наступних матеріалах.

Ознайомитися з першою частиною розслідування - «Нова схема міністра Абрамовського «Як зробити зону своєю», можна тут.

Нагадаємо, ми інформували читачів про те, що в битві за чисте повітря вкотре перемагає бізнес, а лобіює його міністр Абрамовський.

Раніше GreenPost писав про те, що екологічні активісти запідозрили Міндовкілля у грі на боці великих підприємств-забруднювачів — таких як металургійні та гірничо-збагачувальні.