Що відповісти на запитання, звідки беруться діти: фахівці розповідають, як і коли говорити з дитиною про секс

Було б дуже зручно, якби можна було взагалі не говорити з дитиною на незручні теми, а потім, коли їй або їй виповниться 15, швидко по них «пробігтися»: відразу і про менструацію, і про вагітність, і про статевий акт (заодно — про хвороби, що передаються під час сексу), і про стосунки. Але, на жаль, так не вийде. Швидше за все, дитина встигне отримати інформацію з питань десь іще. Наскільки коректною вона буде? А може бути і так, що дитина взагалі самостійно піде вивчати все на практиці. Щоб не перейматися благополуччям сина чи доньки, батькам варто заздалегідь поговорити з ними на важливі теми. «Дзеркало» докладно розповідає, коли і як це краще робити.

У якому віці та що мають знати діти?

Фахівці Американської академії педіатрії створили детальну розбивку про те, у якому віці та на які теми варто починати розмовляти з дітьми.

З 1,5 до 3 років дитину вже можна почати знайомити з її тілом. У цей час варто навчити малюка правильним назвам частин свого організму: мова не тільки про руки і ноги, а й про пеніс із яєчками або вульву. Це потрібно для того, щоб у дитини не формувалося уявлення про те, що якісь частини тіла «пристойні», а якісь «брудні». Але при цьому важливо наголосити, що є інтимні, приватні області, які не можна показувати та чіпати іншим людям.

Це називається «правилом трусиків», або «правилом спідньої білизни» — основа, яку з дитинства повинен знати кожен. Суть правила в тому, що дитину не повинні торкатися в тих місцях, які зазвичай закриті нижньою білизною (крім батьків або лікарів з дозволу батьків). У зворотному напрямку правило також працює: діти не повинні торкатися інших людей у цих місцях.

Рада Європи розробила інструкцію про те, як можна пояснити дитині це правило.

Здається, що рано порушувати таку тему? Офіційний австралійський сайт про батьківство стверджує, що в цьому питанні не може бути «надто рано». Ба більше, фахівці запевняють: що раніше ви почнете обговорювати тему сексуальності, то простіше вам буде в майбутньому.

З 4 до 5 років дитина може сама виявити цікавість до концепції сексуальності, зокрема у протилежної статі. Приблизно в цей час почнуться питання на кшталт «звідки беруться діти» чи «чому тіла дівчаток від тіл хлопчиків». Через пошук відповідей такі питання діти можуть почати чіпати свої геніталії і навіть одне одного. У цьому теж немає нічого аморального та ненормального, але варто повторити уроки про особисті межі. Стати прикладом самі: перш ніж помацати дитину, питайте, чи можна вам це зробити.

Незважаючи на те, що дослідження свого тіла та тіл одне одного в юному віці нормальне, варто звертати увагу на те, як саме діти це роблять, аби не пропустити тривожні дзвіночки. Наприклад, якщо дитина використовує силу чи агресію стосовно будь-кого чи завдає болю у процесі своїх досліджень, а також надто вже «по-дорослому» імітує сексуальні дії, краще обговорити це з педіатром. Заходи варто вжити для того, щоб ваша дитина не травмувала своїми діями інших.

З 5 до 7 років дітей можуть почати цікавити інтимні стосунки між дорослими та те, як вони влаштовані. Потрібно бути готовими вміти відповісти на складніші та більш детальні запитання. Що таке секс? Чому «встає» прутень? Навіщо потрібні місячні? Чому деякі чоловіки люблять інших чоловіків, а не жінок? Ще, наприклад, дитина може не просто спитати, звідки беруться діти, а уточнити, в якому віці потрібно бути, щоб у неї вони теж з'явилися, і чому це працює саме так.

З 7 до 9 років діти вже навчаються у школі і, як правило, приблизно уявляють, як улаштований світ. Як мінімум, їм часто вже зрозуміло: секс — це щось, що відбувається між двома дорослими людьми. У такому віці питання, швидше за все, будуть більш абстрактні та філософські: щодо романтики, кохання, шлюбу тощо. Про це також можна розповідати дітям.

«Спочатку дитина повинна дізнатися про дозрівання, секс, розмноження, кохання, взаємну згоду «абстрактно», поки що без емоцій, без особистого ставлення. І бажано задовго до того, як усе це почне з нею насправді відбуватися. Теорія має на кілька років випереджати практику і періодично теорію варто повторювати, перевіряючи, чи не забулося», — говорить мама трьох дітей Ксенія Бушина.

З 9 років і далі розпочнеться перехідний вік, а разом із ним — перші зміни в організмі. На цьому етапі важливо не проґавити момент і поговорити з дитиною про це якомога раніше, щоб те, що відбувається, не злякало. Також початок пубертату, на думку американських педіатрів, підходящий вік, щоб обговорити концепцію згоди на секс, важливість засобів контрацепції, а також існування хвороб, що передаються статевим шляхом.

Крім цього, потрібно вчасно поговорити про перший секс. Якщо точніше — про те, що займатися ним варто лише тоді, коли дитина підросте і буде готова до цього, а не тому, що, наприклад, хтось із однолітків наполягає на цьому.

Секс-педагог Крістіна Покрита пояснювала виданню «Такі справи», що у підлітків може бути спотворене уявлення про секс: нерідко вони сприймають його так само, як у фільмах для дорослих. А це зовсім не схоже на реальність, адже люди на екрані не мають контрацепції: принаймні це часто залишається за кадром. Також учасники роликів не запитують згоди одне одного, не говорять про свої відчуття під час того, що відбувається, і не використовують «стоп-слів». Про те, що все має бути не так, як на цій картинці, дитина повинна дізнатися від вас.

Так багато всього! Але як узагалі почати таку розмову?

Зображення має ілюстративний характер

Якщо вам здається незручним заводити розмову на подібні теми, Американська федерація планування сім'ї пропонує звернути більше уваги на різні моменти та події нашого життя. Часто привід поговорити про сексуальність або репродуктивне здоров'я лежить на поверхні. Ось приклади таких ситуацій:

• Якщо ви самі, інша родичка дитини, ваша подруга чи сусідка вагітна. Можна спитати у дитини: «Чи знаєш ти, як настає вагітність?» — і розвинути цю тему.
• Якщо теми дорослішання, кохання чи сексу піднімаються у кіно, піснях чи на телебаченні, коли ви їх дивитеся разом. Припустимо, можна запитати у дитини, як би вона почувалася, якби вже дорослою була у стосунках із тим, хто поводиться, як персонаж твору.
• Якщо ви зіткнулися з рекламою, яка транслює гендерні стереотипи. Можна спитати, що ваш син чи дочка думає про те, що реклама ляльок зроблена в рожевих тонах або, наприклад, машинок — у синіх.
• Якщо ви побачили рекламу засобів гігієни. Тоді можна запропонувати дитині розповісти про те, навіщо це потрібно.

Є інші варіанти. Наприклад, молодшого школяра може зацікавити яскрава книга про анатомію чи перехідний вік — її можна просто залишити на видноті, і дитина сама вивчить моменти, які їй видадуться потрібними. Пізніше ви можете обговорити, що запам'яталося, і знайти відповіді на додаткові питання.

Зі старшими дітьми можна почати здалеку: наприклад, запитати, як справи з друзями зі школи, що дитина відчуває, коли проводить з ними час. Можливо, на цьому етапі вже випливе якась проблема — і ви зможете підказати її рішення, допомогти визначитися зі своїми відчуттями від того, що відбувається.

Якщо син чи дочка вже підліток, то можна безпосередньо запитати про їх закоханості, а далі перейти до того, що ви хотіли б обговорити. Але, звичайно, не треба лякати небажаною вагітністю чи іншими жахами: скоріше позначити ризики та відповідальність. За словами секс-педагога Крістіни Покритої, в цьому і суть сексуальної освіти — зробити так, щоб людина не утримувалася, а усвідомлено приймала рішення.

«Потрібно не забороняти, а забезпечити щонайменше критичним мисленням, аби діти та підлітки могли оцінити наслідки своїх дій, вміли приймати виважені рішення та по можливості раціонально осмислювали все, що відбувається», — пояснює Покрита.

Також, на думку Американської асоціації педіатрії, до того, як обрушити на дитину потік інформації, варто зрозуміти, що вона вже знає. Наприклад, якщо вас запитали, як дитина потрапляє в живіт жінки, ви можете поставити зустрічне запитання: «А як ти думаєш?» Напевно, у дитини вже буде якась своя теорія: ви можете скоригувати її на тому ж рівні подробиць. Якісь діти на цьому етапі замкнуться, якісь, навпаки, почнуть надто відверті, щоб ви засоромилися, — це нормально. У будь-якому випадку намагайтеся говорити відкрито і нагадувати дитині, що ви дасте відповідь на будь-яке запитання.

Я боюся все зіпсувати, коли дійде розмови. Як потрібно поводитися?

Головне — не накручуйте себе: це не та розмова, яка відбудеться у вас один раз і потім ви про неї забудете. Якщо ви вже розумієте важливість сексуального виховання, то займатиметеся ним протягом усього дорослішання дитини: розмова не пішла — нічого, завжди можна спробувати ще раз.

Проте, щоб розмова не відштовхнула дитину від подальших спроб обговорювати ці теми з вами, варто дотримуватися кількох правил.

Перше: не смійтеся з запитань дитини чи з відповідей. Ви не повинні створити враження, що розмова про тіло чи секс це щось несерйозне та соромне. У той же час не перегравайте: не варто подавати інформацію спеціально офіційно і суворо.

Друге: говоріть коротко. Не заглиблюйтесь у деталі та вибирайте прості терміни, зрозумілі дитині. Також пам'ятайте про її вік: навряд чи дошкільник очікує почути всі подробиці процесу зачаття, якщо вас запитали лише «звідки беруться діти».

Третє: будьте чесними. Не вигадуйте казок про лелек і капусту, а ще називайте частини тіла своїми іменами: без «хоботків», «шлангів», «апаратів» тощо. Якщо ж ви не знаєте, що говорити, краще так і скажіть дитині: «Здорово, що ти питаєш, але мені потрібен час, щоб відповісти на твоє запитання». Коли ви розберетеся, самі поверніться до розмови.

Четверте: слухайте, як дитина реагує на ваші відповіді, та перевіряйте, чи достатньо їй інформації. Ставте свої запитання: «Чи все тобі зрозуміло?» або «Мені вдалося відповісти на твоє запитання?» — так ви розумітимете, до чого ви прийшли.

П'яте: залишайтеся терплячими. Те, що видається очевидним чи зрозумілим, для дитини може бути повним розривом шаблону. Готуйтеся до того, що якісь моменти потрібно буде пояснити ще раз чи іншими словами.

Звичайно, така розмова може бути важкою не тільки для дитини, а й для батьків. Якщо ви відчуваєте, що не справляєтеся з такими темами чи недостатньо знань, ви можете попросити допомоги у родичів, близьких друзів сім'ї чи навіть лікаря. Педіатр Майя Терекулова радить звертатися до фахівців приватних центрів: у них банально буде більше часу на прийом, і дитина встигне поставити всі свої запитання.

«Не варто чекати від педіатра в районній поліклініці, що він сам розповість дитині цю інформацію. Зазвичай лікарі відповідають на запитання щодо скарг. Якщо вони є, людині пояснять, що з нею відбувається. Якщо ж просто хочеться дізнатися про статеве дозрівання у лікаря, то треба згадати, що за дверима кабінету, швидше за все, ще черга в 22 особи, а робочий день закінчений», — говорить вона.

А чи є якісь помилки, які часто роблять батьки?

Головна — згадати про необхідність такої розмови надто пізно. Лікарі пояснювали журналу Psychologies, що багато батьків визнають: сексуальна освіта — необхідна. Але при цьому все одно вичікують і думають, що якщо діти будуть у незнанні, вони і не почнуть статеве життя.

«У результаті відверта розмова відбувається тоді, коли поради та попередження вже неактуальні. Про це є один старий анекдот, який дуже яскраво змальовує поширену ситуацію зі статевою освітою. Дружина приходить до чоловіка і каже: «Любий, наш син уже великий, ти не міг би поговорити з ним? Розповісти про те, що відбувається між чоловіком і жінкою, як з'являються діти… Не прямо, звісно, а на прикладах із життя рослин, тварин. Ну, скажімо, маточки-тичинки, ти розумієш…» — «Добре, люба, я обов'язково поговорю з Джоном», — відповідає чоловік і вирушає до кімнати сина. «Джоне, адже ти спиш із Маргарет? Так ось, мама просила передати, що у метеликів і квіточок це теж буває», — попереджають лікарі.

Не вірите лікарям? Самі підлітки кажуть, що після 12 років точно пізно щось розповідати: вони вже все дізналися самі.

Варто пам'ятати і про те, що не можна навчити іншого особистих кордонів, якщо ви й самі їх не дотримуєтеся. Що старшою ставатиме дитина, то більше вона розумітиме своє тіло та свої відчуття. Наприклад, рано чи пізно синові чи доньці може перестати подобатися обійматися з вами чи цілуватися в щічку — у цьому немає нічого страшного. У такому разі не треба змушувати їх виявляти такі знаки уваги чи нав'язувати їх насильно, запропонуйте інші варіанти – припустімо, при зустрічі «давати п'ять».

Також, якщо ви не єдина людина, яка виховує дитину, не перекладайте статеве виховання лише на одного з батьків. Краще, щоби про секс, здоров'я та стосунки говорили і мама, і тато — тоді дитина розумітиме, що це нормальна для всіх людей тема і, наприклад, що чоловіки теж мають почуття, а відповідальність за вагітність лежить на обох партнерах.

І останнє — не засуджуйте свою дитину. Іноді батьки можуть почати робити висновки на основі того, про що і що саме їх запитують діти, — це не вдалий початок для відвертої розмови. Краще уточніть, що дитина вже знає з озвученої теми, і спробуйте розповісти більше.

Також ми розповідали, що у Франції проаналізували порнографічні ролики, оскільки їх дивляться навіть діти — висновки невтішні.

Окрім того, ми писали про сексуальну експлуатацію дітей онлайн: що про це важливо знати батькам.