«На нас чекають катастрофічні явища»: кліматолог про те, які зміни клімату настануть уже скоро

У році, що минає, літо фактично тривало чотири місяці. Та якщо на перший погляд бонусний місяць літа здається радісною подією через можливість не ховати улюблені босоніжки, то в перспективі ситуація виглядає далеко не так райдужно. Така незвична для нашого регіону погода є ознакою глобальних змін клімату. І якщо до них не підготуватися як слід, наслідки можуть бути катастрофічними вже незабаром. Про це розповідає кандидат географічних наук, спеціаліст з екологічної та кліматичної політики та сталого розвитку міст Марія Фалалєєва.

Наслідки самої зміни клімату можна буде відчути зовсім скоро

Клімат — дуже складна система, якій властива варіативність. І сам факт, що якісь місяці (чи навіть роки та десятиліття) раптом стали аномально спекотними, не обов'язково свідчить про якісь масштабні зміни. Та якщо таких аномалій багато (а вони дійсно починають відбуватися дедалі частіше), то ситуація стає серйознішою.

Це свідчить про те, що ми перебуваємо на початку глобальних змін клімату. Вони викликані процесом глобального потепління, основною причиною якого є діяльність людини та викиди парникових газів (так званий парниковий ефект). І саме це, найімовірніше, є причиною такого теплого вересня.

Як може вплинути теплий осінній місяць на погоду найближчим часом, сказати складно, тому що вона формується під впливом багатьох факторів. Тому складно провести закономірності, наприклад, між спекотним вереснем і холодним січнем. Але наслідки самої зміни клімату можна буде відчути зовсім скоро.

Візьмімо приклад теплішої погоди у вересні. Через це починають вдруге цвісти дерева та чагарники. З одного боку, начебто добре: і гарно, й урожай. Але з іншого, оскільки це не притаманно нашій кліматичній зоні, рослини не звикли до таких життєвих циклів. І потім, коли буде холодний період і заморозки, можуть не вижити. Ще приклад: через аномально теплу погоду збільшився період активності кліщів. Якщо раніше це було буквально кілька місяців і здебільшого у лісах, то тепер кліщі активні практично весь теплий період із весни й до осені, і підчепити їх можна навіть у міському парку.

Проте все це лише вершина айсберга тих проблем, які чекають нас через кліматичні зміни.

Для нас зміни будуть переважно негативні, тому що вони впливають на всі звичні системи. Є країни, які взагалі перестануть існувати. Причому не через 100 років, а в перспективі найближчих 30 острівних держав Тихого океану можуть піти під воду через підвищення рівня моря. До того ж разом із зростанням температури знизиться доступність і якість води.

Марія Фалалєєва на заході організації Climate Action Network у 2018 році. Фото: Фейсбук-акаунт Марії

Через 20-30 років отримаємо колапс будівель

Якщо вам здається, що острівні держави Тихого океану розташовані далеко, а отже, можна не хвилюватися, то ситуація також торкнеться: у європейському регіоні підвищення температури йде найбільш активно.

По-перше, на нас чекають триваліші періоди спеки влітку, які можуть викликати посухи та сприяти лісовим пожежам. По-друге, різкіші зміни клімату: періоди сильної спеки влітку й аномально холодної погоди взимку. Те саме стосується розподілу опадів: їхня загальна кількість, за прогнозом науковців, особливо не зміниться, але режим випадання стане більш екстремальним. Тобто періоди посухи змінюватимуться інтенсивними опадами. Все це не дуже добре і для сільського господарства, і міста. Тому що інфраструктура розрахована на певне навантаження — та сама зливна каналізація. І вона може просто не справлятися з кількістю води. Також може збільшитися сила та повторюваність штормових вітрів, які можуть спричинити руйнування ліній електропередачі й іншої інфраструктури.

Взаємозв'язок між цими змінами та нашим життям найпряміший. Річ у тім, що багато ґрунтується на довготривалих кліматичних спостереженнях. Тому, коли умови змінюються, все це позначається більше на нас, на нашій економіці, житті та здоров'ї. Звісно, є й позитивний ефект, особливо у нашому регіоні. Припустимо, якщо зростає тривалість теплішого періоду, можна пізніше вмикти опалення і таким чином заощадити ресурси. З іншого боку, якщо у нас коротший опалювальний період, але є довгі хвилі спеки влітку, потрібні додаткові витрати на кондиціювання, які зараз меншою мірою беруться до уваги. Ще, якщо періоди теплої погоди є більш тривалими, виникає додаткове навантаження на очисні споруди, тому що бактерії в системі водопостачання розмножуються більш активно. А якщо ми продовжуватимемо будувати за тими кліматичними нормами, за якими робили це 50 років, через 20-30 років отримаємо колапс мостів, будівель, інфраструктури.

Все це доведеться адаптувати. Наприклад, ми маємо чудові широкі проспекти та великі площі, на яких не росте ні деревця, ні травинки. Таку площу вже зараз важко перейти у спеку, особливо літній людині чи дитині. А далі ставатиме гірше. Тому потрібно створювати спеціальні зони затінення, що робиться у багатьох містах.

Нас чекають набагато катастрофічніші явища

Що ж до причини всіх цих змін, то тут думки кліматологів сходяться: у всьому винна діяльність людини та викиди парникових газів. І хоча комусь може здатися, що проблема змін клімату є досить новою, насправді почалося все ще в XIX столітті разом з індустріальною революцією.

Та якщо тоді глобальні зміни довкілля через людську діяльність були лише гіпотезою, то в 30-ті роки ХХ століття вже почали помічати підтвердження цієї думки. А у 1950-х в обсерваторії США науковці зазначили, що справді є серйозний глобальний тренд на загальне потепління. Ще через 30 років, наприкінці 1980-х років, утворилася міжнародна група експертів у сфері зміни клімату при ООН. Тоді ж підтвердили, що основною причиною цього є людина. Але з іншого боку, немає лиха без добра: проблема дозволила подивитися більш критично на те, як ми ведемо економічну діяльність останні 200 років. Тому зараз ідеться про перехід на зелену економіку. І якщо швидко й успішно здійснювати його, то цілком можливо, це допоможе пом'якшити зміни.

Наприклад, у питанні скорочення викидів парникових газів важливо не лише зменшувати обсяг викидів, а й робити це якнайшвидше. Вся справа у специфіці цих речовин. З одного боку, це природні гази — такі, як діоксид вуглецю і метан, які у певній концентрації містяться в атмосфері і без яких на Землі не існувало б життя. Вони затримують сонячні промені і не пускають їх у космос, таким чином нагріваючи поверхню планети.

Але коли цих парникових газів стає більше, в атмосфері залишається дуже багато тепла і виникає так званий парниковий ефект. 

Усе, що залишається робити, намагатися уповільнити ці зміни і вчитися адаптуватися до них. Це питання й економіки (вже зараз у Європі суттєві економічні втрати за рахунок повеней і посух, а до кінця століття вони зростуть більше ніж у 20 разів), та загалом виживання.

Є міжнародна конвенція ООН з питань зміни клімату, яку підписала більшість країн світу, це основний документ міжнародної кліматичної політики. І однією з цілей є недопущення підвищення середньої температури у світі більш як на 1,5-2 градуси до кінця сторіччя. Це розрахована цифра. У такому разі на нас все одно очікують значні зміни та втрати, але ми зможемо відносно адекватно до них адаптуватися. Але якщо температура підвищиться більше ніж на два градуси, то на нас чекають набагато катастрофічніші явища. А просто зараз ми рухаємося траєкторією, яка призводить нас до підвищення температури більше ніж на три градуси. І на те, щоби виправитися, залишається не так багато часу.

Більше новин читайте на GreenPost.