Інформаційна війна за клімат: кому це вигідно?

Зливи, посухи й аномальна спека — це реалії, з якими стикається світ. Науковці сходяться на думці, що в цьому винні люди, проте кліматична дезінформація та заперечення проблеми продовжують знаходити собі місце. Новий звіт розкриває, хто та якими методами маніпулює громадською думкою, підриваючи зусилля у боротьбі з глобальним потеплінням. Про це розповідає видання Euronews.

Від «жорсткого заперечення» до тонких маніпуляцій

За даними Міжнародної групи з інформаційного середовища (IPIE), ландшафт кліматичної дезінформації змінився. Замість відвертого заперечення самого факту зміни клімату з’явилися більш витончені, але не менш ефективні стратегії.

Як зазначає Анна Сєвйорек, експерт із комунікацій у Climate&Strategy Foundation, тепер дезінформація зосереджена на підриві довіри до рішень, які пропонує кліматична політика. Вона представляється як загроза економіці та національній ідентичності. Як приклад — позиція, мовляв, «Європейський Союз — це зовнішня сила, яка нав’язує невигідні рішення».

Хто поширює дезінформацію?

Звіт IPIE, що базується на аналізі 300 досліджень, виділяє кілька ключових гравців, відповідальних за поширення неправдивих наративів:

Нафтові компанії. Вони використовують три характерні наративи, щоб приховати факт, що зміна клімату є проблемою: ідеологічне заперечення її першопричин, «ґрінвошинг» (створення помилкового іміджу екологічності) та збереження статус-кво як необхідності.

Авторитарні політики. Вони ставлять під сумнів ефективність, вартість і справедливість кліматичних рішень. До таких належать, наприклад, Дональд Трамп (США), AfD (Німеччина), Vox (Іспанія) та «Національне об’єднання» (Франція).

Держави та «фабрики тролів». Звіт цитує дослідження, що документує роль «російських ферм тролів» у поширенні антинаукового контенту. Росія та Білорусь, за словами польських експертів, ведуть «когнітивну війну», щоб послабити підтримку енергетичного переходу в Польщі.

Аналітичні центри та піар-організації, що працюють в інтересах корпорацій.

Медіа та боти. Близько 25 % контенту, що посилює скептичні настрої, генерується ботами.

Емоції замість фактів: чому це працює?

Журналіст Шимон Буяльський пояснює, що кліматична дезінформація ефективна з двох причин. По-перше, вона більше не заперечує зміни клімату, а ставить під сумнів ефективність боротьби з ними. По-друге, ці наративи апелюють не до розуму, а до емоцій.

«В умовах постійно зростаючої поляризації суспільства й емоційного контенту такі меседжі легко стають вірусними»,— зазначає він.

Особливо вразливими до подібних маніпуляцій виявилися регіони, економіка яких залежить від вугілля. Закриття шахт, що століттями формували ідентичність і економіку, робить людей більш сприйнятливими до меседжів, які представляють кліматичні заходи як загрозу. Жителі цих регіонів вірять, що «Польща не може відмовитися від вугілля», а політики «ніколи серйозно не займуться кліматом».

Більше новин читайте на GreenPost.