До уваги суб’єктів господарювання: Україна має з 1 січня 2021 року запустити нову систему контролю за викидами СО2

Угода про асоціацію між Україною та ЄС, а саме: Директива 2003/87/ЄС про впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів зобов’язує Україну впровадити та налагодити систему контролю викидів СО₂.

Для цього свого часу було розроблено ЗУ «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів», який мав би сприяти налагодженню ефективної та дієвої системи оцінювання та звітування в розрізі викидів парникових газів.

Вже з 1 січня 2021 року закон має набрати чинності. GreenPost спробував розібратися у цій непростій темі.

Як виявилося, навіть у грудні 2020 року — за декілька тижнів до офіційного набрання чинності — питань залишається більше, ніж відповідей.

Підприємці «за» впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів, але Уряд не підготував необхідних умов для впровадження цієї вкрай необхідної системи на практиці.

Оскільки Кабмін досі не ухвалив жодної постанови, яка регламентує порядок дії, та не визначив, який відповідальний орган буде залучений до реєстрації установок, що здійснюють викиди парникових газів, та затверджувати графік проведення моніторингу.

У цій ситуації першими постраждають підприємці, які згідно з Переліком видів діяльності, затвердженим у постанові КМУ «Про затвердження переліку видів діяльності, на які поширюються моніторинг, звітність та верифікація викидів парникових газів», мають зовсім обмаль часу для вжиття перших дій на виконання вимог закону на практиці.

Тому не зовсім зрозуміло, яким саме чином підприємствам слід діяти, щоб уникнути можливих наслідків у майбутньому.

Стислий порядок дій, які повинно вчинити підприємство для проведення моніторингу:

По-перше — визначити перелік установок, які здійснюють викиди СО₂, та зареєструвати їх у єдиному реєстрі.

По-друге — розробити детальний або спрощений план моніторингу, та затвердити його в уповноваженому органі.

По-третє — проводити моніторинг викидів парникових газів згідно із затвердженим планом весь 2021 рік.

По-четверте — сформувати звіт оператора, та подати його на верифікацію.

По-п’яте — подати верифікований звіт до уповноваженого органу.

Ми закликаємо всіх підприємців звернути увагу на те, чи підпадають вони під моніторинг, чи ні. Це можливо зробити, вивчивши перелік діяльності, зазначений нижче:

1. Спалювання палива в установках, загальна номінальна теплова потужність яких перевищує 20 МВт (за винятком установок для спалювання небезпечних або побутових відходів, установок, які використовуються для досліджень, розробки та тестування нових продуктів і процесів, а також установок, що споживають винятково біомасу або біопаливо); устаткування з номінальною тепловою потужністю до 3 МВт не враховується для визначення загальної номінальної теплової потужності установки.
2. Перероблення нафти.
3. Виробництво коксу.
4. Випалювання або спікання, в т. ч. агломерація металевої руди (зокрема сульфідної руди)
5. Виробництво чавуну або сталі (первинна або вторинна плавка), в т. ч. безперервний розлив, виробнича потужність якого перевищує 2,5 тонни на годину
6. Виробництво або обробка залізовмісних сплавів (у т. ч. феросплавів), якщо загальна номінальна теплова потужність агрегатів зі спалювання перевищує 20 МВт; устаткування для обробки залізовмісних сплавів включає, зокрема, прокатні стани, нагрівальні печі, ковальське обладнання, ливарні, устаткування для покриття (плакування) та очищення (протравлення) поверхонь
7. Виробництво цементного клінкеру в обертових випалювальних печах, виробнича потужність яких перевищує 500 тонн на добу, або в інших печах, виробнича потужність яких перевищує 50 тонн на добу
8. Виробництво вапна або кальцинація доломіту або магнезиту в печах, виробнича потужність яких перевищує 50 тонн на добу
9. Виробництво азотної кислоти
10. Виробництво аміаку

Слід зазначити, що підприємства можуть звертатися до профільних підприємств, які мають спеціалістів із необхідною освітою, які допоможуть провести моніторинг, або можуть провести реєстрацію установок і скласти графік моніторингу, провести його та сформувати самостійно звіти. Тому радимо не зволікати з вивченням цього питання, щоб зненацька не потрапити у пастку обставин!

До слова, під прикриттям пандемії COVID-19 Міндовкілля творить «великі діла», які впливають на стан здоров’я людей гірше за вірус.