Ви бачили лелеку?

Звичайні громадяни, як от ми з вами, можуть допомогти науковцям отримувати важливі дані та виробляти рекомендаці з охорони птахів, звірів, рослин та довкілля в цілому. Яскравим прикладом такої успішної співпраці є спостереження за лелекою білим. 

"Citizen science (громадянська наука), тобто збір наукової інформації із залученням широких кіл громадськості, дає змогу отримувати великі масиви даних по прильоту добре відомих видів птахів для значних територій. Силами одних лише професійних учених це неможливо. Так що кожен, хто хоче хоч трішки відчути себе науковцем, може взяти участь у спостереженнях за міграцією птахів. Один із прикладів успішного проведення таких акцій – наше з вами вивчення прильоту білого лелеки в Україні", - розповів GreenPost відомий орнітолог, заступник директора з наукової роботи Канівського природного заповідника Віталій Грищенко.

За зібраними даними можна не тільки показати карту прильоту, а й проаналізувати цілий ряд закономірностей. Зокрема, охарактеризувати загальну його картину, зробивши "розгортку" цього процесу в часі. Виявляється, що в різні роки приліт лелек проходить зовсім по-різному. 

Впливають погода і умови зимівлі

фото з pixels

"На графіках ви бачите хід прильоту в цілому по Україні протягом трьох років – як змінювалася кількість спостережень перших лелек за день. Для кращої порівняльності кількість реєстрацій прильоту виражена у відсотках від загального їх числа (показане в легенді для кожного року). Перше, що одразу ж кидається у вічі, приліт ніколи не йде рівномірно. Його інтенсивність має хвилеподібний характер – як у цілому, так і в окремі періоди часу. Добре помітні великі та малі хвилі з гострими піками. Це взагалі характерно для міграції птахів. Інтенсивність її постійно коливається. Хвилеподібність перельотів пов'язана з багатьма факторами. На це впливає, зокрема, погода, умови зимівлі, стан кормових ресурсів на шляхах перельоту, особливості поведінки самих мігрантів і т.д. Як показують графіки, у дні найбільшої інтенсивності міграції приліт може відмічатися у 8-10% пунктів спостережень", - розповідає вчений.

У 2018 р. приліт проходив двома великими хвилями з максимумами 16 березня та 1 квітня. На ці дні припадає по 9,5% його реєстрацій. Інтенсивність обох хвиль була приблизно однаковою. Великий розрив між ними викликаний значним і тривалим похолоданням, яке практично зупинило міграцію лелек.

"У 2019 р. картина виглядає зовсім по-іншому. Приліт пройшов однією великою хвилею з максимумом 20 березня (8,7% реєстрацій). Причому в більш стислі терміни. Якщо не рахувати два спостереження 1 березня (після цієї дати 4 дні їх не було зовсім, безперервна міграція почалася лише 5 березня), то період прильоту тривав усього 34 дні (у 2018 р. – 38, у 2020 р. (за попередніми даними) – 45). Здавалося б – ось нормальний варіант міграції, у 2018 р. "двогорбий" графік вийшов лише через погодний катаклізм. У 2019 р. погода не влаштовувала птахам особливих сюрпризів, тому вони й летіли без затримок", - наводить дані аналізу орнітолог.

2020-й - особливий, бо снігу не було

"Але 2020 рік показав третій варіант картини прильоту. Почалася міграція лелек дуже рано – вже з 1 березня (а були й поодинокі спостереження ще у третій декаді лютого) і швидко "набрала оберти". Велика її хвиля прокотилася країною практично в ті ж строки, що й у 2018 р. – в середині березня. Максимум відрізняється лише на один день, він припав на 16 березня (8,2% реєстрацій). Після цього пішов стрімкий спад. Далі міграція потягнулася довгим "хвостом" з кількома невеликими підйомами і спадами. Найбільша інтенсивність прильоту відмічена 3 квітня (3,9% реєстрацій). Тобто можна сказати, що друга хвиля пройшла теж приблизно в ті ж строки, що й у 2018 р., але вийшла більш "розмазаною" в часі. У 2020 р. погода також не заважала птахам мігрувати – похолодання були короткочасними й без сильних морозів. А снігового покриву та криги на водоймах не було зовсім, тому лелеки без проблем могли знаходити їжу", - пояснює Віталій Грищенко.

Що стосується посухи, розорювання луків, випалювання трави і т.п., то ці два роки нічим принципово не відрізняються один від одного. Тобто на характер міграції білого лелеки вплинула не погода в наших краях, а щось інше. Ну і, як бачимо, є тенденція до стабільності термінів проходження великих хвиль міграції, принаймні першої з них. Дати максимумів відрізняються лише на кілька днів.

"Дякую всім, хто повідомив про зустрічі з лелеками. Доповнення й уточнення інформації приймаються й далі в необмеженій кількості. Пишіть, коли й де вперше побачили лелек – дату й місце. Якщо ви зустріли пролітну зграю, бажано вказувати хоч приблизно кількість птахів і по можливості – напрямок польоту", - звертається вчений до читачів GreenPost та усіх українців.

Свої спостереження повідомляйте у коментарях тут або у ФБ Віталію Грищенку.