Не варто прагнути «правильного» сну — експерт

Людська природа схильна до крайнощів та переходу між ними, і через це турбота про здоров'я може його погіршити, застерігає кандидат медичних наук, автор і ведучий навчальних семінарів із ресурсів здоров’я Андрій Біловешкін.

«Звичайні поради здаються нам нудними, хочеться більше крутих і прогресивних штук, можливості бачити, що у нас відбувається у тілі. Цифри дають нам відчуття контролю та спокою. Але ж вони можуть і серйозно нам нашкодити», — говорить науковець.

Експерт розповідає про такий розлад здорового способу життя, як ортосомнія — нав'язливе прагнення «правильного» сну.

Але виникає проблема: навіть коли ми об'єктивно почуваємося добре, пристрої можуть показувати відхилення. Ми віримо більше цифрам, адже вони є «об'єктивними». Жах! Поганий сон! Не можна просто дивитись на ці цифри, треба щось робити! І люди йдуть до лікаря, починають пити якісь добавки чи проводити додаткову діагностику. А на додатковій діагностиці знайдеться щось ще, що запустить чергову петлю тривоги та іпохондрії. А стрес та тривога лише погіршують якість сну», — наголошує Андрій Біловешкін.

Він підкреслює, що показники здорового організму схильні до значних коливань. Часто це може бути елементарна неточність виміру. Наприклад, це дуже характерно для багатьох пристроїв контролю сну.

Коливання у показниках лабораторних аналізів (особливо здорової людини) можуть мати безліч причин, що не мають стосунку до патології: циркадні ритми, їжа напередодні аналізів, затор дорогою до лабораторії, тренування чи сауна напередодні тощо. Але якщо людина бачить зміну деякого лабораторного показника, то нашому мозку важко прийняти, що це може бути випадковим чи неважливим, ми починаємо шукати причинно-наслідкові зв'язки і, зрозуміло, «знаходимо» (вигадуємо) їх. А наші спроби виправити відхилення і вилікувати аналізи можуть бути реально небезпечні для здоров'я», — попереджає експерт.

Що ж робити? Андрій Біловешкін радить завжди пам'ятати про золоту середину, доказову медицину і про те, що «аналізи не лікують», про наше когнітивне спотворення «знати більше — значить краще». Виборча непоінформованість може бути цілком корисною для нашого здоров'я, говорить він.

«Уявіть, як ви, наприклад, щоразу вимірюватимете якість, скажімо, ерекції? Це легко може призвести вас до її помітного послаблення чи зникнення», — іронізує науковець.

Експерт наголошує, що для покращення сну важливо покращувати його умови, а не переживати, що він не приходить.

«Відпустіть контроль, використовуйте парадокси (наприклад, намагайтеся «не заснути»), дозвольте життю текти легко та спонтанно — це корисно здоров'ю. І не поспішайте викидати трекери. Хочеться побачити розробку програмних програм big data, куди користувач може передавати свої дані для обробки, яка зможе відокремлювати сигнал від шуму, калібруватися під конкретну людину і не красти його увагу неважливою інформацією», — рекомендує науковець.

Більше новин читайте на GreenPost.