Лише кожен десятий пацієнт із гіпертонією в Україні лікується правильно — кардіолог

За статистикою лише кожен десятий пацієнт із гіпертонією в Україні лікується правильно. Про це розповіла лікар-кардіолог Анна Солощенко.

Вона пояснила, чому серед антигіпертензивних препаратів значне місце посідають блокатори кальцієвих каналів.

«Стінки наших клітин — це напівпроникні мембрани, в них не можна потрапити просто так, якщо заманеться. Наприклад, глюкоза потрапляє в клітину, відчиняючи двері спеціальним «ключиком» — інсуліном. А як потрапляють у клітину іони (натрій, калій, хлор)? Вони можуть надходити в клітину і видалятися за допомогою спеціальних насосів (калій-натрієві насоси) або спеціальними каналами, що проходять крізь стінку судин. Так заходить у наші клітини кальцій, дуже важливий макроелемент, основною функцією якого є участь у скороченні наших м'язів. Якщо це м'яз серця — значить, за достатнього надходження кальцію в клітини м'язів серця буде гарне скорочення, якщо це стінка артерії — артерії скорочуватимуться за потреби, підвищуючи тиск, якщо стінка вени — буде забезпечений хороший відтік крові від органів або ніг, наприклад», — розповідає Анна Солощенко.

Вона пояснює, що за підвищеного тиску тонус артерій може бути підвищений більше, ніж необхідно, що призводить до гіпертонії. Особливо часто — до підвищеного нижнього, діастолічного тиску, який у нормі має бути нижчим за 80 мм рт. ст. Саме тому для лікування гіпертонії часто використовують блокатори кальцієвих каналів (БКК), щоб не допустити занадто великого скорочення стінки артерій і знизити тиск.

Існують три групи БКК. Перша (група верапамілу) нині рідко використовується для лікування гіпертонії, лише як антиаритмічний препарат. Друга (група дилтіазему) теж застосовується в окремих випадках, наприклад, коли дуже потрібні бета-блокатори, але вони протипоказані. А ось третя група — найсучасніша. У ній Анна Солощенко рекомендує лише дві речовини. Завжди можна подивитися на коробочку з ліками, щоб побачити речовину, написану маленькими літерами під торговою назвою.

1. Амлодипін (нормодипін, азомекс тощо). Середня доза амлодипіну — 5 мг, максимальна — 10 мг на добу. Діє 24 години, тому слід приймати раз на добу.
2. Лерканідіпін (леркамен, занідіп тощо). Середня доза — 10 мг на добу, максимальна — 20 мг на добу. Діє 24 години, тому слід приймати раз на добу.

Кардіолог наголошує, що «дідусі та прадіди» цієї групи препаратів давно заборонені до застосування, оскільки показали свою роль у підвищенні смертності («через свою коротку дію, справа не у групі»). Однак у нас ці препарати досі є у продажу, наприклад, фенігідін.

Також лікар розповідає про протипоказання та побічні ефекти, пов'язані з механізмом дії БКК, зменшенням надходження кальцію до клітини.

• За значного ураження нирок (хронічна хвороба нирок, що особливо супроводжується наявністю білка в сечі) БКК, знижуючи надходження кальцію в клітини канальців нирок, збільшують протеїнурію (втрату білка із сечею). Тому варто зробити аналіз крові на креатинін та загальний аналіз сечі, якщо вам призначили ББК.
• БКК протипоказані за серцевої недостатності. Якщо під час проведення ехокардіографії (УЗД серця) ми побачили зниження серцевого викиду (показник — фракція викиду менше 50 %), варто подумати, чи потрібно призначати амлодипін чи лерканидипин. Зменшивши надходження кальцію в клітину, можна знизити і так невелику силу скорочення серцевого м'яза. Такого ефекту не буде за нормальних показань фракції викиду. Знижена скорочувальна здатність може бути, наприклад, після великого перенесеного інфаркту.
• У 20 % випадків вживання БКК виникають набряки нижніх кінцівок. Це пов'язано зі зменшенням надходження кальцію в клітини стінок вен, що призводить до їх зайвого розслаблення та порушення відтоку крові. Скасування препаратів швидко призводить до зникнення набряків. Тож нічого страшного, якщо у вас це сталося, просто це не ваша група препаратів.

Нагадаємо також про ліки, що підвищують артеріальний тиск: розповідає кардіолог.