Чому іноді ми почуваємося комфортніше в темряві, ніж при світлі? Науковці  готові відповісти

Напевно, у кожного з нас бувало таке: іноді нам хочеться натягнути ковдру на голову і заповзти в сутінки. Але чи завжди це ознака смутку? Діти люблять будувати нори, а в сауні ми воліємо розслаблятися при приглушеному світлі. Іноді ми шукаємо саме темряви — чому так відбувається? Ось що розповідає Die Zeit.

«Приглушене світло еволюційно закріплене в нас, наприклад, через захід сонця», — каже Аліна Труммель. Вона працює консультантом з освітлення в Кельні, допомагаючи людям підібрати правильне освітлення для їхніх осель. Труммель знає, що багато людей люблять тепле й затишне світло.

Той факт, що людям також подобається приглушене світло, може бути пов'язаний із тим, що воно завжди було важливою частиною їхнього оточення. Наші предки мали лише вогонь як джерело світла у своїх печерах, а це означало, що їм доводилося виживати й у темряві. Людське око пристосоване до цього: його зіниці здатні розширюватися, що дозволяє їм вловлювати більше світла в темряві. Паличкові клітини також реагують на дуже слабке світло. Проте більшість клітин нашого ока — це колбочки, які потребують багато світла, але здатні вловлювати кольори та дрібні деталі. Люди активні протягом дня. Це відображається й на нашому настрої: щойно сонячні промені потрапляють на сітківку очей, в організмі виділяється гормон щастя серотонін. На крайній півночі безперервне літнє світло може навіть викликати ейфорійні стани.

У наших широтах день також став нескінченним, але з інших причин. Завдяки штучному освітленню ми вже можемо освітлювати сірі ранкові години та працювати при світлі до глибокої ночі. Нас постійно оточують джерела світла. Близько 80 % населення світу страждає від світлового забруднення, тобто перебуває під впливом штучно освітленого нічного неба. Це може стати проблемою: яскраве й холодне штучне світло заважає нам розслабитися, порушується ритм сну й неспання. Наслідки — від розладів сну та стресу до психічних захворювань.

Отже, сутінки виконують важливу функцію.

«Коли ми повертаємося ввечері додому, то хочемо заспокоїтися. Ми відчуваємо потребу зменшити світло. Захід сонця викликає в нас відчуття розслаблення», — каже Труммель.

Його можна імітувати за допомогою зменшеного та кольорового світла. Якщо нам потрібне приглушене світло, Труммель рекомендує розподілити кілька менших джерел світла по кімнаті та свідомо вирішити, які зони мають бути освітлені, а які — залишатися темними. І вона радить розміщувати світильники на рівні очей, аби створити ефект призахідного сонця.

Той факт, що темрява також може бути цілющою, використовується в темрявотерапії, коли пацієнтів поміщають у темне середовище. Оскільки в темряві око може надсилати менше інформації до мозку, з'являється більше можливостей для заглиблення в глибокі думки, самопізнання і, таким чином, лікування психологічних недуг.

Невелике дослідження, проведене Університетом Вікторії в Канаді, довело це. Учасники провели кілька днів у сільській місцевості та свідомо переживали темні ночі.

«У темряві я відчуваю себе набагато більше схожим на друга. Я більше відчуваю себе», — розповів один учасник. Тож ми можемо сховатися в печері з ковдрами, щоб поміркувати та зарядитися енергією. 

Більше новин читайте на GreenPost.