Догори
Дати відгук

Всесвітній день мозку: як «хакнути систему», привчивши мозок виробляти гормони щастя

Мета нашого мозку — допомогти нам вижити, а не зробити нас щасливими.

4 хв на прочитання22 Липня 2024, 01:21
Фото: Профспілка працівників освіти і науки України Фото: Профспілка працівників освіти і науки України
Поділитись:

22 липня відзначають Всесвітній день мозку. Цей орган вважається раціональним і дуже часто протиставляється почуттям, а особливо несумісним його діяльність вважається з щастям — нібито людина може бути щасливою не завдяки своєму мозку, а всупереч. Наскільки цей стереотип обґрунтований і як можна «хакнути» власний мозок, привчивши його виробляти гормони щастя, розповіла лікар Олександра Литкіна.

З медичного погляду щастя — це наявність у мозку безлічі нейрохімічних речовин, головні з яких: ендорфіни, серотонін, дофамін та окситоцин.

Ендорфін — білкова структура. Це своєрідний регулятор настрою та болю. Саме він протистоїть гормонам стресу. Ендорфін виробляється вві сні.

Серотонін — 90 % виробляється в кишківнику. Він допомагає розслабитись і потрапити в той самий потоковий стан. Відповідає за відчуття значущості.

Окситоцин — виробляється у головному мозку, в гіпоталамусі. Це гормон прихильності та довіри, тому що створює стійкі нейронні зв'язки з об'єктом. Це він відповідає за любов, турботу та вірність. При грудному годуванні окситоцин надходить у молочну залозу.

Дофамін — гормон, що виробляється наднирниками. Також його виробляє сітківка ока під впливом яскравого денного світла. Це речовина, яка викликає ейфорію та відповідає за довготривале відчуття задоволеності. Науковці з Університету штату Огайо під керівництвом Суджита Басу радять використовувати дофамін як ліки від раку.

Так звані гормони щастя неспроможні вироблятися постійно і без особливої ​​потреби. Ми отримуємо їх як винагороду, коли робимо дії, що сприяють виживанню. Наприклад, гормони щастя виробляються, коли людина йде назустріч своїм потребам. Гормони стресу попереджають про загрози, які можуть завадити задовольнити потреби. Ці хімічні речовини впливають на наш настрій і поведінку незалежно від того, усвідомлюємо ми це чи ні. При цьому розпад і синтез гормонів — швидкий і безперервний процес, тому нам постійно потрібно робити якісь дії.

Кора головного мозку, що відповідає за мовлення, абстрактне та логічне мислення, не продукує гормони щастя. Щоби стимулювати їхній синтез, нам треба навчитися «співпрацювати» з лімбічною системою, яку ми успадкували від наших предків. Дофамін створює у нас відчуття приємного збудження, коли ми очікуємо нагороду. Серотонін приносить почуття задоволення, коли ми отримуємо визнання та повагу оточуючих. Окситоцин приносить радість, коли ми вибудовуємо довірчі стосунки з іншими людьми. Ендорфін викликає почуття ейфорії, яке пом'якшує фізичний біль. Усі ці гормони щастя, які продукує наш мозок, ми успадкували від предків-ссавців.

У механізмі вироблення гормонів щастя задіяні нейронні шляхи, які раніше сформувалися у вашому мозку під впливом індивідуального досвіду. Ми народжуємося з мільярдами нейронів, але при цьому з зовсім невеликою кількістю зв'язків між ними. Хімічні речовини дозволяють вибудувати та зміцнити нові зв'язки. Саме тому ми відчуваємо задоволення від того, що приносило нам радість раніше, і побоюємося речей, які поранили нас у минулому.

Мета нашого мозку — допомогти нам вижити, а не зробити нас щасливими. Тому коли наші потреби задоволені, мозок продовжує вишукувати загрози. І так триватиме до нескінченності, якщо тільки ми усвідомлено не прокладемо нейронні шляхи, що дозволяють нам почуватися в безпеці.

Також кожен може стати щасливим, роблячи кроки назустріч своїм потребам. Наприклад, ви можете замінювати руйнівні патерни мислення та поведінки здоровими звичками. Якщо ви робитимете це знову і знову, то сформуєте нові нейронні шляхи у своєму мозку, який почне відчувати нагороду й охоче виробляти потрібні гормони. Фокусуйтеся на тому, чого ви хочете, а не на тому, чого не хочете. Тоді ви будуватимете нейронні шляхи винагороди замість нейронних шляхів стресу.

Більше новин читайте на GreenPost.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.