Мозок бачить хворобу раніше, ніж тіло

Нове дослідження, проведене науковцями Женевського університету, виявило дивовижний механізм, за допомогою якого наш мозок та імунна система реагують на потенційну загрозу інфекції ще до того, як організм фактично зіткнеться з патогеном. Це відкриття проливає світло на складний взаємозв'язок між психологічним сприйняттям загрози та фізіологічними імунними реакціями. Про це розповідає видання The Guardian.

Мозок як система раннього попередження

Команда дослідників використала технологію віртуальної реальності (VR), щоб імітувати потенційно інфекційні ситуації. Учасникам експерименту показували аватари людей з ознаками хвороби — наприклад, із нежитем або кашлем — порівняно з аватарами, що мали нейтральні чи навіть перелякані вирази обличчя. Виявилося, що мозок учасників посилено реагував на «інфекційні» аватари, навіть коли ті перебували на значній відстані.

Ці відмінності в активності були локалізовані в ділянках мозку, відповідальних за виявлення та фільтрацію загроз. Функціональна магнітно-резонансна томографія підтвердила ці результати, додатково виявивши, що при перегляді інфекційних аватарів спостерігався більший зв'язок між цією мережею виявлення загроз та гіпоталамусом — ключовим центром регуляції в організмі.

Імунна відповідь на психологічному рівні

Окрім мозкової активності, дослідники зафіксували зміни у складі крові учасників, коли ті спостерігали за «інфекційними» аватарами, порівняно з нейтральними чи наляканими обличчями.

«З точки зору клітин, ми побачили, що відбувається активація сімейства імунних клітин, які називаються вродженими лімфоїдними клітинами (ILC). Це ранні реагувальники в імунітеті, які, по суті, сповіщають інші імунні клітини», — пояснила професорка Камілла Жандус з Женевського університету, співавторка дослідження.

Цікаво, що команда виявила подібну активацію ILC при дослідженні крові людей, які отримали вакцину проти грипу, але не були занурені у VR-середовище. Це свідчить про універсальність цієї імунної реакції на «сигнал тривоги».

Підтвердження та запитання без відповідей

Доктор Естер Дікхоф із Гамбурзького університету, яка не брала участі в роботі, зазначила, що дослідження узгоджується з попередніми науковими працями, включаючи її власні.

«Дослідження надає ще один добрий приклад існування механізму, котрий реагує на потенційні загрози зараження ще до того, як імунна система вступить у контакт із патогенами», — сказала вона.

Проте, професор Бенедикт Седдон з Університетського коледжу Лондона висловив деякі питання, що залишаються відкритими. Зокрема, чи справді спостережувані реакції допомагають імунній системі боротися з реальною інфекцією.

«Коли ми заражаємося, наприклад, Sars-CoV, може знадобитися день або два, щоб інфекція закріпилася, і імунна система усвідомила це та відреагувала — це значно довший час, ніж початкова зустріч, яка стимулювала цю короткочасну мобілізацію», — зауважив він.

Це дослідження відкриває нові перспективи для розуміння того, як стрес і психологічні фактори впливають на нашу імунну систему, і може мати значення для розробки нових підходів до профілактики та лікування захворювань.

Більше новин читайте на GreenPost.