Чому ми переводимо годинник о 4:00 ранку 26 жовтня

Перехід між літнім і зимовим часом — явище, яке практикується у багатьох країнах світу й має як адміністративно-технічні, так і соціально-біологічні наслідки. В Україні перехід на «зимовий» час традиційно відбувається в останню неділю жовтня — цього року це ніч з 25 на 26 жовтня, коли о 4:00 годинникові стрілки переводять на одну годину назад. Законодавчо й організаційно порядок обчислення часу в Україні визначений нормативними актами, натомість наукова спільнота продовжує дебати щодо користі та шкоди сезонного переведення годинників. 

Нормативно-правове регулювання в Україні

Порядок обчислення часу на території України встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 р. № 509 «Про порядок обчислення часу на території України», яка закріплює практику переведення стрілок двічі на рік та визначає київський (другий) часовий пояс як орієнтир для загальнодержавного часу. Згідно з цією постановою, переведення стрілок здійснюється вночі (відповідні формулювання постанови визначають порядок і часові моменти). 

Окрім постанови КМУ, у законодавчій площині відбувалися спроби оновити правове регулювання обчислення часу: у Верховній Раді України реєструвалися законопроєкти, зокрема про «Про обчислення часу в Україні», що мали систематизувати правові підстави та положення щодо встановлення і застосування часових поясів і переходів часу. Дискусія стосувалася, зокрема, доцільності збереження сезонних переходів або переходу на постійний час (зимовий чи літній). 

Практично: офіційні повідомлення про конкретну дату переходу (наприклад, «ніч з 25 на 26 жовтня, о 4:00») транслюють державні та національні медіа й погоджуються з чинною постановою КМУ; тому формальною підставою для моменту переведення є саме постанова № 509 та чинні правові акти, які її доповнюють або конкретизують. 

Чому саме 04:00 — механічна й організаційна логіка

Вибір раннього нічного часу для переведення стрілок (у випадку України — 4:00) має тривалу адміністративно-технічну традицію. Головні причини такого вибору:

1. Мінімальні соціальні та економічні переривання. Переважна більшість громадян у цей час спить; зменшується ризик безпосередніх збоїв у громадському житті (транспорт, школи, торговельні мережі).
2. Сумісність з технічними системами. Операції з переведення часу автоматизуються у залізничному, авіа-, телекомунікаційному та програмному забезпеченні — вибір ранньої години знижує кількість людей, які опиняться «у дорозі» або в роботі під час зміни.
3. Історичні та локальні причини. У різних країнах використовувалися різні «оптимальні» години (наприклад, 02:00 у багатьох європейських країнах); в Україні адміністративно закріплене значення 04:00 відповідає практичним потребам на момент прийняття постанови. Формально це деталізовано в постанові КМУ. 

Наукові пояснення впливу переходів часу

Перехід на літній/зимовий час — це штучна, одномоментна зміна синхронізації соціального часу та внутрішніх циркадних ритмів людини (біологічних годин). Наукові дослідження демонструють кілька важливих ефектів:

• Ризики для серцево-судинної системи. Метаналізи й великі епідеміологічні дослідження вказують на помірне підвищення ризику інфаркту міокарда в перші дні після переходу на літній час (коли ми «втрачаємо» годину сну). Аналогічні дослідження показують коливання в кількості ДТП та інших гострих подій на тлі адаптації організму.
• Розлади сну й продуктивності. Порушення циркадного ритму призводить до короткострокових проблем зі сном, зниження концентрації та продуктивності в перші дні після переходу; у частини людей можливі довготриваліші порушення сну.
• Енергетичні ефекти — неоднозначні. Початковими аргументами «за» були енергозбереження (зміщення світлофаз у вечірній час дозволяє скоротити використання освітлення). Проте сучасні дослідження вказують, що енергетичний ефект є мінімальним або відсутнім у багатьох країнах через зміни у структурі споживання енергії (зростання кондиціонування, інші побутові та промислові споживачі).
• Суспільно-економічні та психосоціальні аспекти. Переведення часу впливає на розклад праці, графіки транспорту, міжнародну координацію та навіть на розклад релігійних чи культурних подій. Водночас для деяких галузей (туризм, роздрібна торгівля) подовжені вечори можуть бути вигідні. 

Аргументи «за» і «проти» переведення часу

За:

• Історична мета — економія енергії та краще використання світлового дня.
• Переваги для вечірніх дозвільних активностей у літній період (більший світловий вечір стимулює економічну активність у розвагах і торгівлі).
• У країнах з великими сезонними змінами світлового дня переведення дає відчутніший ефект.

Проти:

• Негативні наслідки для здоров’я (серцево-судинні ризики, порушення сну, погіршення психічного стану в уразливих груп). 
• Сумнівний ефект енергозбереження за сучасної структури споживання.
• Адміністративні та логістичні труднощі, збільшення вартості адаптації для ІТ-систем, транспорту та міжнародних маршрутів.
• Відсутність одностайності щодо того, який режим обрати у разі відмови від переходів (постійний «літній» чи постійний «зимовий» час — кожен варіант має свої мінуси: або темні ранки взимку, або темні вечори влітку).

Перелік країн, що відмовилися від переведення часу (огляд)

За даними міжнародних оглядів і аналітичних публікацій, низка країн відмовилася від сезонного переведення часу в останні десятиліття. До прикладу:

• Росія та Білорусь припинили сезонні переходи (перехід на постійний час) у 2011–2014 роках (із подальшими корективами у деяких юрисдикціях).
• Туреччина публічно перейшла на постійний літній час у 2016 році.
• Декілька країн Африки, Азії та Латинської Америки також скасували DST у різні роки.
• Огляд, який узагальнює зміни по світу, зазначає, що у XXI столітті багато держав відмовилися від сезонних переходів або суттєво корегували практику; при цьому більшість країн світу взагалі ніколи не застосовували DST. Свіжий аналітичний перелік країн і територій з актуальним станом практики DST зібрано в базах даних TimeandDate і в міжнародних оглядах (наприклад, Pew Research). 

Зауваження: перелік конкретних країн і дати відмови змінюються з часом (окремі регіони/провінції можуть мати локальні виключення). Для коректного, оновленого переліку країн і точних дат відмови від DST рекомендовано звертатися до тематичних баз (TimeandDate) або останніх зведень аналітичних центрів.

Практичні наслідки для України

Якщо метою державної політики є мінімізація шкоди для здоров’я і одночасна оптимізація економічних вигод, можливі підходи:

1. Збереження існуючої практики — з урахуванням кращого інформування населення, підвищення безпеки транспортних систем у періоди переходу й адаптації технічних систем.
2. Переход на постійний зимовий час (стандартний час) — цей варіант зменшує ризики для здоров’я, бо уникатиме «втрати» години сну навесні; натомість ранкові години будуть світлішими, вечори — темнішими.
3. Переход на постійний літній час — дасть світліші вечори цілий рік, проте створить темні ранки у зимовий період, що може негативно впливати на ранкові школи/робочий графік і безпеку дорожнього руху в ранкові години.
4. Проведення науково-обґрунтованих оцінок (health impact assessment, економічні моделі, опитування громадян) перед ухваленням кінцевого рішення — це необхідна практика для мінімізації непередбачуваних наслідків.

Більше новин читайте на GreenPost.