Всесвітній день людей з деформацією стопи: профілактика та лікування захворювання
Клишоногість — це не лише біль і важкість у ногах, а й хвора спина.
Ноги
3 червня на честь дня народження Ігнасіо Понсеті (1914–2009), піонера техніки для корекції вродженої клишоногості без хірургічного втручання, відзначають Всесвітній день людей із деформацією стопи.
Відкриті медичні джерела повідомляють, що вроджена м’язова клишоногість належить до найбільш поширених вроджених вад і становить 0,5–2 % випадків на 1000 пологів. Вона частіше трапляється у хлопчиків і у 60 % буває двобічною, а в 10 % поєднується з іншими вродженими вадами: кривошиєю, дисплазією кульшових суглобів, синдактилією та ін.
Клишоногість може бути як вродженою, так і набутою. Причинами вродженої клишоногості стають ендо- й екзогенні фактори, спадковість.
Діагностика
Діагноз «вроджена клишоногість» зазвичай ставиться вже у пологовому будинку. Для уточнення діагнозу використовують:
- УЗД — дає змогу побачити стан хрящів стопи;
- КТ — режим 3D-реконструкції;
- рентгенограму стоп — вивчається проекція стоп.
За ступенем деформації стопи розрізняють легку форму клишоногості (піддається коригуванню) та важку форма (резистентну).
Ускладнення вродженої клишоногості
Якщо клишоногість не лікувати, то з плином часу деформація стопи посилюватиметься через неправильні умови опори. Навантаження на нестійкий опуклий край стоп у разі ослаблення малогомілкових м’язів дуже швидко призводить до розвитку супінації (обертання кінцівки назовні — у напрямку від медіальної лінії тіла). Під час ходьби через це навантажується вся зовнішня сторона стопи, яка абсолютно не пристосована для цього. Як наслідок тонка шкіра тильної сторони стоп грубіє і вкривається мозолями.
Важкі випадки клишоногості ведуть до скручування гомілковостопного суглоба, атрофії м’язів гомілки. Ходьба дається дедалі важче. Через неправильну постановку стоп відбувається вторинна «Х-подібна» деформація колінного суглоба, починаються порушення в тазостегновому суглобі та м’язово-зв’язковому апараті ніг.
Поступово вроджена клишоногість спричиняє порушення в усьому тулубі: зміщення наперед центру ваги провокує патологічну деформацію хребта із вигином (випуклістю) вперед, а також збільшує навантаження на м’язи спини.
Лікування клишоногості
У лікуванні вродженої клишоногості умовно виділяють три періоди: до річного віку, після річного віку та протирецидивний.
Найбільш популярною в лікуванні вродженої клишоногості у багатьох країнах світу стала методика Ігнасіо Понсеті. Лікування шляхом редресації та накладання етапних гіпсових пов’язок у середньому не перевищує двох місяців, і у 95 % випадків результати успішні.
Вважається, що всі елементи деформації стопи мають бути усунені до початку ходіння дитини, тобто в середньому до року життя. Якщо консервативними заходами деформацію цілком виправити не вдається, показане хірургічне лікування.
Для повного виправлення всіх складових клишоногості потрібно буде регулярно відвідувати ортопеда до 12–14 років, коли остаточно сформується стопа.
Набута клишоногість
Стопи можуть деформуватись і з плином часу. Якщо не подбати про профілактику деформації стоп у дитинстві, в дорослому віці може знадобитися хірургічна корекція.
Основою для зміцнення м’язів і збільшення рухливості в суглобах стопи є ходьба босоніж і вправи для стоп.
Також надзвичайно важливо вибирати правильне взуття для дитини. Воно має бути легким із гнучкою підошвою, не сковувати рухів, гарно фіксуватися на нозі. Замале взуття може викликати деформацію з наслідками на все життя.
Профілактикою деформації стопи є використання ортопедичних устілок, підтримання нормальної ваги та вправи для стоп.
Нагадаємо про День ходіння босоніж — і корисно, й у тренді.
