Вплив на дітей боротьби з коронавірусом досі відчутний: експерт розповідає, наскільки все погано й що можна зробити

Пандемія коронавірусу продовжує впливати на добробут дітей і молоді. Такого висновку дійшов Федеральний інститут демографічних досліджень (BiB), який проаналізував дані з усієї Європи. Про німецький досвід та виклики, які постали після COVID-19, розповіла Die Zeit Хелена Людвіг-Вальц — співавтор дослідження й очільниця проекту «Громадське здоров'я» в BiB, який спеціалізується на питаннях дітей, молоді та сімей.

— Пані Людвіг-Вальц, Ви б'єте на сполох через те, що під час пандемії коронавірусу діти займалися спортом менше на 12 хвилин на день. Чи справді це так погано?

— Звісно, на перший погляд, це не так уже й багато. Але ви повинні це усвідомити: Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) рекомендує 60 хвилин фізичної активності на день для дітей і молоді. 12 хвилин, які ми вирахували в нашому дослідженні, означають мінус 20 %. Це має значний вплив на фізичну форму, працездатність і здоров'я в довгостроковій перспективі.

— Чи займалися діти спортом годину на день до пандемії?

— Лише учні початкових класів. Їхній рівень активності найбільше постраждав у період коронавірусу. Навіть до пандемії підлітки взагалі не виконували рекомендацію ВООЗ. Тому 12 хвилин були тим більш серйозними. До речі, інші види фізичної активності, такі як ходьба від дому до школи чи навіть просто від дивана до дитячої кімнати, також зменшилися — на 48 хвилин на день.

— Чи зараз діти та молодь знову стали активнішими?

— Багато хто швидко відновився, коли в Німеччині знову почали розвивати клубний і шкільний спорт. Але ті, хто походить із соціально незахищених верств населення, не встигли. Однак діти з соціально неблагополучних сімей займаються спортом не так багато, як до пандемії. Їхні сім'ї часто відчували більшу невизначеність, наприклад, мали фінансові проблеми чи не мали часу на домашнє навчання. Тому для них не було першочерговим завданням швидко записати дітей до спортивних секцій. Ми втратили цих дітей під час пандемії. Так створюються групи ризику.

— Що ви маєте на увазі під групами ризику?

— Ну, ранні роки залишають свій відбиток на все життя. Кількість дітей із надмірною вагою в Німеччині вже й так зросла. Якщо вони ще й мало рухаються, це значно підвищує ризик серцево-судинних захворювань або цукрового діабету в подальшому житті.

— Ви проаналізували дослідження з усієї Європи. Який ще вплив має корона на дітей?

— Хоча фізична активність зменшилася, симптоми тривоги та депресії зросли. Таке поєднання є фатальним для розвитку дітей і підлітків — вони посилюють одне одного.

— Що з цим можна зробити?

— Ми не повинні більше чекати і допомагати тим, хто потребує особливої підтримки. Ми повинні вчитися у корони! Наразі я бачу велику зацікавленість у боротьбі з пандемією лише в науковій спільноті. Громадськість, здається, менш зацікавлена, оскільки поточні кризи затьмарюють все.

— Які заходи Ви б запропонували?

— Школи слід набагато більше розвивати як місця здоров'я, щоби зміцнити фізичне та психічне благополуччя всіх дітей. Хоч би як банально це звучало, перерви, під час яких вони могли б займатися фізичними вправами, були б дуже корисними. Також була б корисною співпраця зі спортивними клубами, відкритими для всіх дітей, та здорові обіди.

— Звучить добре. Але чи можливо це здійснити? Наразі в багатьох місцях бракує вчителів, вихователів дитячих садків і соціальних педагогів.

— Як науковець, я можу лише зазначити, що ця нестача кваліфікованої робочої сили стане наступною великою кризою, яка вплине на сім'ї. Звичайно, тут немає таких соціальних обмежень, як під час коронавірусу. Але вузькі місця у сфері догляду за дітьми й освіти можуть покласти на сім'ї подібний тягар. Це робить ще більш важливим знайти рішення й діяти швидше цього разу.

Більше новин читайте на GreenPost.