Сім міфів про нічний сон

Сон є основною життєвою необхідністю, такою ж важливою для нашого здоров'я та самопочуття, як повітря, їжа та вода. Коли ми добре спимо, то прокидаємось із відчуттям бадьорості, напоготові до щоденних викликів. Коли ми цього не робимо, кожна частина нашого життя може страждати. Наша робота, стосунки, здоров’я та безпека (а також навколишні) перебувають під загрозою, розповідає сайт courses.lumenlearning.com.

Існує багато поширених міфів про сон. Інколи неправильна інформація може бути серйозною і навіть небезпечною. Тому їх варто спростовувати фактами.

Міф No1. Денна сонливість завжди означає, що людина недосипає

Надмірна денна сонливість – це стан, коли людина впродовж дня має бажання заснути, хоча має бути повністю пильним і неспаним. Стан, який може виникнути навіть після достатнього нічного сну, може бути ознакою основного захворювання або розладу сну, такого як нарколепсія або апное сну. Ці проблеми часто можна лікувати, і симптоми слід обговорити з лікарем. Дрімота вдень може бути небезпечною і піддавати людині ризик сонливості за кермом, травм та хвороб, а також може погіршити розумові здібності, емоції та працездатність.

Міф №2. Ви можете спати менше норми

Експерти зі сну кажуть, що більшості дорослих потрібно щоночі спати від семи до дев'яти годин для оптимальної роботи, здоров'я та безпеки. Коли ми не отримуємо достатнього сну, ми накопичуємо «борг» за сон, який може бути важко «повернути», якщо він стає завеликим. Порушення сну пов’язане з такими проблемами здоров’я, як ожиріння та високий кров’яний тиск, негативний настрій та поведінка, зниження продуктивності праці та проблеми з безпекою вдома, на роботі та в дорозі.

Міф No3. Під час сну ваш мозок відпочиває

Тіло відпочиває під час сну; проте мозок залишається активним, «перезаряджається» і все ще контролює багато функцій організму, включаючи дихання. Під час сну ми зазвичай переходимо між двома станами сну, швидким сном і повільним, за 90-хвилинні цикли. Швидкий сон – це активний сон, де відбуваються сновидіння, дихання і частота серцевих скорочень посилюються і стають нерегулярними, м’язи розслабляються, а очі рухаються вперед-назад під повіками. Повільний сон має три стадії з різними особливостями, починаючи від першої стадії сонливості, коли людину легко розбудити, до третьої стадії «глибокого сну», коли пробудження є складнішим і де спостерігаються найбільш позитивні та відновлюючі ефекти сну. Однак навіть у найглибшому сні наш розум усе одно може обробляти інформацію.

Міф No4. Прокинувшись серед ночі, найкраще лягти в ліжко, порахувати овець або крутитися, поки врешті не заснеш

Прокидання серед ночі й неможливість заснути – симптоми безсоння. Розслаблюючі образи або думки можуть допомогти викликати сон більше, ніж спроба порахувати овець, яка, на думку деяких досліджень, можуть відволікати більше, ніж розслабляти. Незалежно від того, яка техніка використовується, більшість експертів сходяться на думці, що якщо ви не заснете знову через 15–20 хвилин, вам слід встати з ліжка, перейти в іншу кімнату та зайнятися розслаблюючими діями, такими як прослуховування музики чи читання.

Поверніться до ліжка, коли відчуєте сонливість. Уникайте дивитись на годинник.

Міф №5: Що старшими ви стаєте, то менше годин сну вам потрібно

Фахівці зі сну рекомендують середньому дорослому спати від семи до дев'яти годин. Хоча режим сну змінюється з віком, кількість сну, яка нам потрібно, зазвичай незмінна. Люди похилого віку можуть частіше прокидатися протягом ночі і насправді можуть менше спати вночі, але їхня потреба у сні не менша, ніж у молодих людей. Тому, як правило, літні люди більше сплять удень. Дрімання, запланована як частина звичайного розпорядку дня, може бути корисним. За оцінками експертів зі сну, підлітки потребують щонайменше 8,5–9,25 годин сну щодня, порівняно із середнім показником від 7 до 9 годин щоночі для більшості дорослих. Внутрішні біологічні годинники для дорослих також не дають їм лягати пізніше ввечері, а вставати пізніше вранці; однак багато шкіл починають заняття рано вранці, коли тіло підлітка хоче спати. Як результат багато підлітків приходять до школи занадто сонними, щоб вчитися, не з власної провини.

Міф №6. Проблеми зі здоров’ям, такі як ожиріння, діабет, гіпертонія та депресія, не пов’язані з кількістю та якістю сну людини

Дослідження виявили взаємозв’язок між кількістю і якістю сну та багатьма проблемами зі здоров’ям. Наприклад, недостатній сон впливає на секрецію гормону росту, яка пов’язана з ожирінням; у міру зменшення кількості секреції гормону збільшується шанс на збільшення ваги. Артеріальний тиск зазвичай падає під час циклу сну; однак перерваний сон може негативно вплинути на цей нормальний спад, що призведе до гіпертонії та серцево-судинних проблем. Дослідження також показали, що недостатній сон погіршує здатність організму використовувати інсулін, що може призвести до появи діабету. Дедалі більше наукових досліджень показують кореляцію між поганим та недостатнім сном та захворюваннями.

Міф No7. Хропіння є загальною проблемою, особливо серед чоловіків, але це не шкідливо

Хоча хропіння може бути нешкідливим для більшості людей, воно може бути симптомом загрозливого для життя розладу сну, який називається апное сну, особливо якщо воно супроводжується важкою денною сонливістю. Апное сну характеризується паузами в диханні, які перешкоджають надходженню повітря до або з дихальних шляхів сплячої людини. Люди з апное сну часто прокидаються вночі, задихаючись. Дихальні паузи знижують рівень кисню в крові, можуть напружувати серце та серцево-судинну систему, а також збільшувати ризик серцево-судинних захворювань. Часте або регулярне хропіння безпосередньо асоціюється з гіпертонією. Ожиріння і велика шия можуть сприяти апное сну. Апное сну можна лікувати. Чоловікам і жінкам, які хроплять голосно, особливо з паузами в хропінні, слід проконсультуватися з лікарем.

Нагадаємо також про три лайфхаки, щоби швидко прокинутися.