Питання довкілля має бути пріоритетним для уряду. Про це
голова правління ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля» Наталія
Андрусевич заявила на конференції, на якій експерти коаліції «Енергетичні
реформи» підбивали підсумки 2019 року у сфері енергетики та довкілля.
«Відбулися низка кроків у тих сферах, де ми трохи
відставали, наприклад, це стосується моніторингу якості атмосферного повітря,
промислового забруднення та охорони довкілля, але імплементація директив ще не
завершена», – сказала експертка.
Крім того, зазначає Андрусевич, бракує закону про
інтегровані дозволи (що стосується промислового забруднення). Немає належних
фінансових інструментів для того, щоб запрацював Національний план скорочення
викидів від великих спалювальних установок.
Для створення спеціальних природоохоронних територій
відповідно до «Пташиної директиви» необхідні спеціальні двосторонні домовленості
між Україною та ЄС, щоб ця директива запрацювала належним чином. Останні
сигнали від уряду дають надію, що у сфері доступу до екологічної інформації
можна очікувати певних позитивних зрушень.
Окрім того, виникають питання до відкритого доступу до
реєстру. Він надалі не зручний для користування звичайними громадянами.
Що стосується стратегічної екологічної оцінки, то є
питання, де знайти цю інформацію, тобто, немає єдиного місця, де можна
побачити, які саме документи нині проходять стратегічно-економічну оцінку. Та й
не всі документи, на жаль, цю оцінку проходять.
Серед позитивів 2019 року – схвалення Кабміном концепції
реалізації державної політики у сфері промислового забруднення, і тут базовим
має бути закон про інтегрований дозвіл. Десятого грудня відбудеться його перше
громадське обговорення у Торгово-промисловій палаті.
Позитивним є прийняття постанови Кабінету міністрів про
здійснення державного моніторингу повітря.
«Уряд каже, що є кошти на впровадження системи
моніторингу повітря, але звертаємо увагу, що цього недостатньо, оскільки
моніторинг – то лише перший етап. Це як хворому пацієнту міряти температуру.
Звичайно, це важливо, але, якщо ми будемо лише діагностувати, а не лікувати, то
нічого не зміниться. Так само і з повітрям», – стверджує Андрусевич.
Щодо Національного плану скорочення викидів від великих
спалювальних установок, то був його перегляд, але, насправді, це лише
загальмувало його виконання. Всі сподівалися, що відтоді, як Міністерство
енергетики і Міністерство екології стало одним цілим, воно буде швидше
рухатися, оскільки вже все в одних руках, і нема на кого «показувати пальцем»,
але насправді прогресу у цій сфері надалі ми не бачимо.
Експертка висловила занепокоєння, що після зміни влади
з’явилися ідеї про перегляд стратегічних документів, зокрема про стратегію
екологічної політики, над якими довго працювали разом з експертним середовищем
впродовж багатьох років.
«Думаю, треба зосередитися на тих хороших речах, які були
зроблені попереднім урядом і парламентом, і потрібно продовжувати рухатися у
цьому напрямку, підлаштовувати це до сьогоднішніх реалій, а не просто відкидати
і починати спочатку», – додає Андрусевич.
Проблемним у нас є питання пріоритетності довкілля, тому
що до об’єднання міністерств, зокрема, говорилося, що довкілля буде
пріоритетним, а не енергетика. Звичайно, хочеться на пресконференції міністра
чути не тільки про теплу зиму, або про підтримку урядом постанови парламенту
про заборону пластикових пакетиків, а й про серйозні екологічні системні речі,
які необхідно вирішувати, підсумовує експертка.
