Працювати стоячи не корисніше, ніж сидячи: науковці знайшли вихід
Безліч негативних наслідків.
Давно відомо, що від тривалого сидіння порушується кровообіг. У результаті мозок страждає від нестачі кисню, і нам складніше зосередитися. А ще підвищується ризик серцевого нападу та з'являється зайва вага. В надії уникнути негативних наслідків багато хто почав пристосовуватися до роботи стоячи.
Однак довге стояння на ногах зовсім не є найкращою альтернативою тривалому сидінню — принаймні якщо говорити про захворювання системи кровообігу. Такого висновку дійшли науковці з Сіднейського університету в Австралії. Про це розповідає Deutsche Welle.
Дослідники використовували дані трекерів активності понад 83 тис. дорослих жителів Великої Британії, збираючи статистику протягом 7-8 років. Учасники дослідження носили на зап'ястях пристрої, які записували інформацію про рухи. На початку спостережень у випробуваних були захворювання серця.
Користь «високих» столів сумнівна
«Загалом наші результати свідчать про те, що збільшення перебування в положенні стоячи не знижує ризик розвитку серйозних серцево-судинних захворювань», — підбивають підсумок автори дослідження у «Міжнародному журналі епідеміології». Іншими словами, «стояче» робоче місце не може компенсувати малорухливий спосіб життя.
Крім того, тривале стояння може спричинити безліч негативних наслідків. Люди, які стоять понад дві години на день, більшою мірою ризикують зіткнутися з раптовим падінням артеріального тиску, варикозним розширенням вен на ногах, хронічною венозною недостатністю та тромбозом вен. Тому стратегії, які радять придбати для офісу спеціальні столи, що дозволяють стояти, а не сидіти довго, можуть не досягти своєї мети, вважають автори дослідження.
Значить, краще таки сидіти, ніж стояти?
Ні. Сидіння більше десяти годин на день може призвести до таких негативних наслідків, що й довге стояння. Зокрема, тривале сидіння підвищує ризик розвитку серйозних серцево-судинних захворювань: ішемічної хвороби серця, серцево-судинної недостатності й інсультів.
Один із авторів цьогорічного дослідження, Меттью Ахмаді, влітку 2024 року разом із колегами опублікував й іншу наукову працю на тему сидячого способу життя. Автори групового дослідження за участю близько 74 тис. дорослих вивчили вплив сидячого способу життя на ризик смерті від серцево-судинних захворювань. І дійшли висновку, що люди, які багато сидять, схильні до вищого ризику.
Вправи, вправи та ще раз вправи
Команда дослідників також захотіла дізнатися, чи можна знизити цей ризик завдяки фізичним вправам, і якщо так, то скільки їх потрібно. Гарна новина — знизити загрозу можна. Наскільки сильно — залежить від тривалості й інтенсивності руху. У будь-якому випадку, науковці вважають, що ризик смерті від серцево-судинних захворювань падає, якщо людина, змушена працювати сидячи, взяла за правило хоча б один із чотирьох варіантів:
- щодня вдається до високої фізичної активності протягом мінімум шести хвилин;
- інтенсивно фізично активна щонайменше 30 хвилин;
- помірно фізично активна як мінімум годину;
- практикує хоча б легку фізичну активність тривалістю понад півтори години.
А тим, хто сидить особливо довго, не менше 11 годин на день, необхідно більше рухатись і загалом проявляти інтенсивнішу фізичну активність, ніж людям, які проводять менше часу сидячи. Добиратися на роботу пішки чи велосипедом набагато корисніше, ніж кілька годин стояти за столом в офісі. Прогулянка під час обідньої перерви також допоможе підтримати своє фізичне та психічне здоров'я.
Більше новин читайте на GreenPost.