Помилка базового відсотка: психолог пояснює, чому вірити у краще майбутнє шкідливо

Ми не лише мріємо про найкраще майбутнє, а ще й переконані, що наша віра має під собою раціональну основу. Про це розповідає маркетолог, психолог Микола Молчанов.

«Практично будь-який студент вважає, що досягне багато чого. У перспективі малюється кар'єра топ-менеджера у великій компанії. Або власний бізнес. Можливо навіть технологічний, із наступним переїздом до Чорногорії. Впевненість зростає, якщо добре навчаєшся у гарному виші. Тільки найімовірніше, та й то, у кращому разі, студент виросте і залишиться менеджером середньої ланки. Навіть стрімкий рух кар'єрними сходами в перші роки після вишу нічого не гарантує — просто рівень старту дуже низький», — говорить психолог.

Він пояснює, що це помилка базового відсотка: люди фокусують увагу на окремих, специфічних моментах (вступив до престижного вишу, отримання хорошої роботи, здатність розуміти швидше за начальство) й ігнорують інформацію про загальну частоту бажаних подій. Наприклад, те, що шанс пробитися до керівництва великих компаній, — частка відсотка. Причому ця частка слабо залежить і від вишу, і від академічних успіхів, і навіть від старань, що докладаються.

«Аналогічний приклад любив наводити Канеман: здається природним, що тиха, скромна і любляча книги людина працює бібліотекарем. Хоча набагато ймовірніше, що вона менеджер із продажу — лише тому, що їх у тисячі разів більше», — розповідає маркетолог.

Молчанов наголошує, що стеля для більшості нормальних співробітників — середній рівень. Власне, тому він і називається «середнім».

«Намагатися пробити цю стелю, безумовно, необхідно. Але — особливо після 30 — краще не будувати планів, заснованих на вірі у безперервне покращення свого майбутнього», — застерігає він.

Раніше ми писали, чому не треба уявляти «краще майбутнє»: застерігає психолог.