Чому зникають українські річки і що може врятувати водні ресурси
Сьогодні питання стану українських річок та водосховищ набуває критичної ваги — малі річки стрімко зникають, водність великих падає, а наслідки цих процесів можуть стати катастрофічними. Чому так відбувається, що фіксують гідрологи та як можна змінити ситуацію — розповідаємо детальніше.
Фахівці роками досліджують різні процеси з водними об'єктами. Досліджують їх щоденно протягом десятиліть і можуть констатувати зміни, які в них відбуваються. Хоча про те, що кількість водойм в Україні суттєво зменшилася, а колись повноводні ріки зміліли, можуть розповісти й люди, які пам'ятають їх останні 30 років.
Гідрологи ці факти підтверджують конкретними цифрами замірів і вказують на причини та наслідки. А наслідки можуть бути без перебільшення катастрофічними. Що можна зробити для покращення ситуації, читаємо далі.
Про роботу гідргологічної служби GreenPost писав тут. 
Серед причин зникнення малих річок можемо назвати надмірну зарегульованість річкового стоку, значну кількість водосховищ та ставків в їх басейнах; істотну зміну русел і заплав; значний рівень забруднення водних об’єктів; недотримання вимог законодавства стосовно водоохоронних зон і прибережних захисних смуг та невиконання режимів господарювання в їх межах. А також наслідки зміни клімату.
В Україні працює близько 300 гідрологічних постів на річках, водосховищах та узбережжі Чорного моря, де щоденно проводяться заміри для моніторингу, оцінки та прогнозування. На створах вимірюється хімічний склад, фізичні властивості, а також рівень води - висота вільної водної поверхні відносно певної точки, що дозволяє відстежувати коливання рівня води внаслідок кліматичних умов або інших факторів.
Одним з основних завдань гідрологічної служби є попередження про небезпечні стихійні явища на річках і водосховищах України, лавинні небезпеки та селеві потоки для Карпатського регіону. Рівні небезпеки стихійних явищ позначаються відповідними кольорами.
Гідрологічні явища I, II, III рівнів небезпеки на водних об'єктах суші України
Зелений рівень (безпечний) - зміни у межах русла, без негативних наслідків.
Жовтий (І рівень) - підтоплення заплав, сільгоспугідь у прирічкових зонах.
Помаранчевий (ІІ рівень) - часткове затоплення населених пунктів, в тому числі житлових будинків, домогосподарств, можливе часткове затоплення окремих обєктів інфраструктури (комунальної, енергетичної, транспортної, промислової) ускладнюється транспортне сполученнят ажиттєдіяльність населення на окремих територіях. Формування локальних селевих потоків.
Червоний рівень (ІІІ рівень) - масові затоплення, масштабні руйнування, критичні ситуації на водосховищах
Коричневий (ІІІ рівень) — низькі рівні води
"Це означає, що на річках, в створах наших постів, де ведуться безпосередні спостереження, зафіксовано зниження рівнів води до критичних відміток. Які це відмітки: відмітки водозаборів, водозабезпечення певних підприємств, або забезпечення для різних потреб споживачів." Зі зміною клімату ситуація міняється в гідрології дуже швидко.
Зміна клімату настільки змінила гідрологічний режим річок, що по факту вже останні, як мінімум, 5 років на річках України відсутні весняне водопілля, яке було, так би мовити, відновлювальним елементом і збільшувало водність річок в весняний період та підвищувало рівень грунтових вод.
Наші водосховища, ставки побудовані в радянські часи і мають свої правила експлуатації, які враховують водопілля та інші фактори, які на сьогодні вже втратили свою актуальність
Тому головна проблема в гідрології зараз - маловоддя, гідрологічна посуха.
З 2020 року ця проблема стала надзвичайно гострою на території України. У березні 2025 року була прийнята постанова Кабінету міністрів, “Про затвердження Порядку встановлення обмеження прав водокористувачів, які здійснюють спеціальне водокористування “ І органи державної влади обмежують певні організації, які використовують водні ресурси в значних об'ємах, в середніх об'ємах.
Екологічна витрата (екологічний стік) - розраховується в межах пунктів спостережень на річках України. Дає змогу оцінити в кількісних параметрах, чи водність річки в певній точці, в певному пункті спостережень, є критичною для існування екосистеми.
Чи впливає водність на процеси деградації живих організмів? Часто люди на річках будують загати, які знижують швидкість течії або ж взагалі ліквідовують її. Тобто річка перестає бути річкою, а в певних ділянках стає ставком, тоді як гідробіонти, рибки та інші живі організми, не можуть жити у водоймі, де немає руху води.
Зникнення малих річок веде до зменшення біорізноманіття, втрати рибних ресурсів, заболочення територій та скорочення загальної річкової мережі. Це також впливає на середні і великі річки, які живляться водами своїх приток.
Що буде, якщо малі річки продовжать зникати:
- втрата біорізноманіття;
- зменшення рибних ресурсів;з
- заболочення територій;
- деградація ґрунтів;
- падіння водності середніх і великих річок;
- ризики для питного водопостачання.
Що можна зробити: шлях до відновлення
Гідрологи наголошують: єдиний шлях зберегти водну артерію України — повернення річок до максимально природного стану: відновлення природнього русла, розчищення русла від замулення, зменшення забруднення, краще очищення стічних вод від промислових підприємств, бережне ставлення людей, зниження негативного впливу від сільського господарства.
Більше новин читайте на GreenPost.
