Не треба уявляти «краще майбутнє»: застерігає психолог
У житті кожного існує величезний пласт невідомості, і цьому доводиться якось давати раду.
Нова ситуація, про яку ми нічого не знаємо, — сильний чинник тривоги. Для її зниження необхідно ввімкнути дослідницьку поведінку, розповідає психолог і маркетолог Микола Молчанов.
«Хочеться забитися в кут, але правильніше піти, понюхати, озирнутися.
Тому гарні заспокійливі зменшують тривожність, але знижують рівень пізнавальної активності», — розповідає він.
Психолог наголошує, що при цьому у житті кожного існує величезний пласт невідомості — це наше майбутнє. Й оскільки ми не знаємо, що в ньому станеться, то починаємо нервувати.
«Інформацію про майбутнє винюхати неможливо. Тому наші предки знайшли вихід: навчилися репрезентувати його подумки. І вірити, що створений у голові образ близький до реальності», — пояснює Молчанов.
Він говорить, що ми представляємо бажаний результат і будуємо дії «зараз» так, щоб у майбутньому опинитися там, де хочемо. Однак, припускаючи, що станеться у разі тих чи інших подій, люди почали розуміти, що один із варіантів майбутнього приємніший — і в голові народився образ «кращого майбутнього». У це «краще майбутнє» хочеться потрапити, про нього із задоволенням думаєш, розповідаєш знайомим.
«А в результаті образ «майбутнього, куди хочеться потрапити», вступає в конфлікт з образом «майбутнього, куди ми, швидше за все, потрапимо». І перемагає.
Щоб заощадити ресурси та уникнути розчарувань, Молчанов радить діяти, пам'ятаючи образ реального, а не ідеального майбутнього.
Також ми розповідали про те, що робити, якщо ви втомлюєтесь на роботі: радить лікар.
