Нульова квота на металобрухт: Україна припиняє «годувати» конкурентів і рятує металургію від дефіциту

Україна робить рішучий крок для захисту своєї металургійної галузі: у листопаді Кабінет Міністрів оприлюднив проєкт постанови, що передбачає запровадження нульової квоти на експорт металобрухту з 1 січня 2026 року. Ця ініціатива, одним з авторів якої виступило ОП «Укрметалургпром», є відповіддю на критичний відтік стратегічної сировини з країни, що створює загрозу економічній безпеці.

Президент ОП «Укрметалургпром» Олександр Каленков в інтерв’ю GMK Center пояснив передумови та наслідки цього рішення, інформує GreenPost.

Загроза економічній безпеці

За словами Каленкова, експорт брухту вже давно набув характеру загрози економічній безпеці, посилюючи дефіцит сировини всередині країни.

• Масштаби втрат: За підсумками 2024 року експорт брухту зріс на 60%, сягнувши 300 тис. т. Цей обсяг можна було б переробити на 1,5 млн т металопродукції, отримавши додатково 2 млрд грн експортної виручки.
• Погіршення у 2025 році: За січень-вересень 2025 року обсяги експорту (312 тис. т) вже перевищили показники всього минулого року, зростання становило +54%.
• Втрачена валютна виручка: За оцінками «Укрметалургпрому», втрати валютної виручки через експорт сировини, а не готової продукції, за 9 місяців сягнули $0,5–1,1 млрд.

Транзит через ЄС: годуємо конкурентів

Існуюче експортне мито в розмірі €180/т є важливим, але його дія не поширюється на країни, з якими Україна має угоди про вільну торгівлю, зокрема на ЄС. Цим користуються недобросовісні експортери.

«Уже давно не секрет, що український металобрухт доставляють на західний кордон, а потім – до європейських портів... звідки сировина прямує переважно до Туреччини й Індії», — заявив Каленков.

Таким чином, Україна і Євросоюз разом «годують» своїх турецьких та індійських конкурентів, які прямо чи опосередковано підтримують країну-агресора.

Нульова квота: Економічні та соціальні переваги

Встановлення нульової квоти на 2026 рік є економічно обґрунтованим рішенням:

• Вигода: Метал, виготовлений з переробленого брухту та експортований, приносить у бюджет у 8–10 разів більше надходжень, аніж експорт сировинного брухту.
• Соціальний фактор: Металургійні заводи, розташовані переважно у прифронтових регіонах, забезпечують роботою та доходом приблизно 1 млн українців (враховуючи суміжні галузі та членів сімей).
• Екологія та ЄС: Збереження брухту всередині країни сприяє циркулярній економіці та скороченню викидів CO₂, що відповідає стратегічним пріоритетам України й політиці ЄС, який сам планує обмеження експорту металобрухту (у рамках Steel Action Plan).

«Обмеження експорту збільшить обсяги постачань цієї стратегічної сировини на вітчизняні металургійні підприємства. У короткостроковій перспективі це допоможе зберегти операційну стійкість, а в довгостроковій – забезпечить конкурентоспроможність галузі на етапі євроінтеграції», — підсумував Каленков.

Постанову планується ухвалити до кінця року, щоб вона набула чинності з 1 січня 2026 року.

Більше новин читайте на GreenPost.