Ліків немає, як і вакцини: чим і для кого небезпечна лихоманка Оропуш
Зміна клімату, урбанізація та вирубування тропічних лісів сприяють поширенню вірусу?
Кількість заражень у Бразилії зростає протягом кількох місяців, і вперше двоє людей померли там від лихоманки Оропуш. Чи небезпечний для нас вірус з Амазонки? І якщо так, то для кого? Про це розповідає Die Zeit.
Що таке лихоманка Оропуш?
Лихоманка Оропуш — це інфекційне захворювання, спричинене вірусом Oropouche, названим на честь річки на карибському острові Тринідад. Перший підтверджений випадок стався в цьому регіоні в 1955 році у працівника лісництва. Вірус є ендемічним для регіону Амазонки, де спалахи трапляються знов і знов. Останнім часом у Бразилії значно зросла кількість випадків. До кінця липня Панамериканська організація охорони здоров'я (Paho) нарахувала понад 8000 випадків у 2024 році.
З кінця 2022 року також були випадки в країнах — особливо в Південній і Центральній Америці — де раніше вірус не з’являвся. Вірус зараз також виявлено в регіонах Бразилії та Болівії, де раніше не було випадків зараження. Так само в Європі: було кілька випадків в Іспанії й Італії, але серед мандрівників, які поверталися з Південної та Центральної Америки.
Як передається вірус Оропуш?
Лихоманка — це трансмісивне захворювання, при якому збудник передається від інфікованої тварини, переносника, до людини (чи іншої тварини). У випадку лихоманки Оропуш цим переносником є переважно мошка Culicoides paraensis — комар розміром приблизно як шпилькова головка. Комар Culex quinquefasciatus також може передавати вірус. Резервуарами вірусу є дикі птахи, лінивці, примати та гризуни, та мало що відомо про його поширення серед тваринного світу. У будь-якому разі рівень знань про вірус Oropouche низький порівняно з іншими вірусами. Передача від людини до людини неможлива.
Які симптоми викликає вірус Оропуш?
Симптоми лихоманки Оропуш схожі на симптоми інших вірусних інфекцій, тому пацієнтів часто спочатку перевіряють на лихоманку Денге, чикунгунья або Зіка. Після інкубаційного періоду від трьох до десяти днів з’являються лихоманка, головні болі, включаючи чутливість до світла, біль у м’язах і суглобах, а в деяких випадках — шкірний висип. Paho зазначає, що деякі пацієнти можуть відчувати такі симптоми, як блювота, носова кровотеча та кровоточивість ясен.
Чи небезпечний вірус?
У більшості випадків інфекція перебігає легко та минає через два-три тижні.
«Лихоманка Оропуш — це передусім нескладне захворювання. Однак документально підтвердженого досвіду ще мало, тому порівнювати ризик з іншими вірусними захворюваннями, такими як лихоманка Денге, все ще важко. Але останні спостереження показують, що важкі перебіги також можуть бути», — каже лікар-інфекціоніст Сабіна Белард з Інституту тропічної медицини, медицини подорожей і медицини паразитології людини в університетській лікарні Тюбінгена.
У важчих випадках може виникнути менінгіт або енцефаліт, тобто запалення мозкових оболонок і мозку. У постраждалих пацієнтів спостерігаються такі неврологічні порушення, як запаморочення, тремор очей, млявість або ригідність шиї.
Важкі випадки повинні перебувати під наглядом у лікарні; легші випадки лікуються симптоматично за допомогою знеболювальних і жарознижувальних препаратів. Ліків від лихоманки Оропуш немає, як і щеплення. Зараз ведуться дослідження кількох вакцин, деякі з яких показали обнадійливі результати на ранніх етапах досліджень.
Paho нещодавно вперше повідомив про смерть двох молодих жінок у Бразилії. Обидві жінки раніше не хворіли. Першою жертвою стала жінка з важкими симптомами, у якої сталася зупинка серця. Другий потерпілий, серед іншого, страждав від кровотечі й помер через дві години після госпіталізації. Вірусне навантаження було дуже високим в обох пацієнтів, і в крові не було виявлено інших вірусів.
«Обидві смерті сталися в районах із високим рівнем зараження, що підкреслює можливість тяжкого захворювання. Але ці випадки не є репрезентативними для більшості захворювань», — наголошують в організації.
Чи існує підвищений ризик під час вагітності?
У Paho стурбований тим, що вагітні жінки можуть передати вірус своїй ненародженій дитині. Така вертикальна інфекція може призвести до викиднів — зараз організація розслідує два випадки, коли жінки втратили дітей на 8-му та 30-му тижнях вагітності. В одному випадку лікарі провели лабораторне дослідження, яке фактично виявило генетичний матеріал вірусу Oropouche у пуповинній крові та тканинах померлого плоду, що свідчить про передачу в утробі матері. Однак досі неясно, чи стало це причиною викидня. У Paho нещодавно опублікував листа-попередження щодо цих випадків .
Зараз розслідуються чотири випадки вад розвитку у новонароджених, які можуть бути пов’язані з вірусом Oropouche. Малюки народилися зі значно меншими головами. Ці мікроцефалії схожі на ті, які може викликати вірус Зіка.
«Мине деякий час, поки ці випадки не будуть оброблені та можливий причинно-наслідковий зв’язок не буде доведено. Але цілком може бути, що вірус потенційно може завдати шкоди ненародженим дітям», — каже Сабіна Белард. На її думку, це може бути схоже на вірус Зіка: у здорових дорослих зазвичай немає ризику важкого перебігу, але є ризик для ненародженої дитини. Загалом, каже Белард, ризик зараз оцінюється як «помірний» для мандрівників, але «трохи вищий» для вагітних жінок.
Європейський центр контролю за захворюваннями (ECDC) зазначає, що генетично споріднені віруси, такі як вірус Шмалленберга чи вірус Акабане, можуть спричиняти викидні та вади розвитку, хоча це було доведено лише на тваринах, оскільки їх немає у людей. Виходячи з досвіду у тваринному світі, принаймні не було б абсолютно несподіваним, якби небезпека для ненароджених дітей від вірусу Oropouche була підтверджена, пише ECDC.
Інститут Роберта Коха (RKI) рекомендує особливо вагітним жінкам, а також усім іншим мандрівникам у регіонах із підвищеним рівнем зараження постійно захищатися від укусів комах або взагалі уникати подорожей.
Людям, які подорожують або живуть у цьому регіоні, Себастьян Оліель із Paho рекомендує захист від комах, довгий одяг і москітні сітки з дрібною сіткою, а також ознайомитися з порадами щодо подорожей відповідного національного органу охорони здоров’я перед початком подорожі.
Чому зараз вірус поширюється дедалі більше?
Хоча кількість інфекцій Oropouche останнім часом зросла в Бразилії та інших країнах, поточні цифри все ще дуже низькі порівняно з іншими вірусними захворюваннями.
«8000 підтверджених випадків з початку 2024 року — це не так багато на континенті. Принаймні порівняно з лихоманкою Денге: для Центральної та Південної Америки, наприклад, Paho нарахував понад 10 млн випадків лихоманки Денге з початку року, вірусного інфекційного захворювання, яке зараз спричиняє великий глобальний тягар хвороб. Однак у зв’язку з тим, що зареєстровано більше випадків захворювання Оропуш, ніж раніше, важливо стежити за вірусом і розуміти, чому зараз він, схоже, поширюється», — каже Сабіна Белард.
У Paho підозрюють, що зміна клімату, урбанізація та вирубування тропічних лісів сприяють поширенню вірусу. Оскільки люди все глибше проникають у раніше незайману природу, зростає ризик контакту з тваринами-переносниками. Вищі температури також прискорюють дозрівання личинок комарів, сильніші та частіші зливи та повені призводять до більшого стояння води, в якій переносники розмножуються.
Дослідження спалаху Oropouche в Перу в 2016 році показало, що кількість випадків була особливо високою в районах, де раніше спостерігалося посилене вирубування природної рослинності.
«Ці фактори змінюють середовище для переносників. І довкілля відіграє важливу роль у тому, чи певні вектори краще поширюються, розмножуються чи наближаються до житлових районів», — каже Сабіна Белард.
Тому експерт Paho очікує, що кількість випадків у Південній Америці продовжить зростати через широке поширення переносників.
Наскільки висока небезпека в Європі?
«Для нас у неендемічних районах ризик низький. Немає повідомлень про автохтонну передачу, тобто про те, що вірус передавався від однієї хворої людини до іншої в цій країні за допомогою місцевих переносників», — каже Белард.
RKI також вважає ситуацію нешкідливою для подальшого поширення від двох мандрівників, які повернулися, і будь-які інші інфіковані мандрівники дуже малоймовірні. Також незрозуміло, чи може вірус взагалі передаватися європейськими комарами. Два відомі переносники з Південної Америки не є місцевими тут, як і типові резервуарні тварини.
«Згідно з Інститутом Фрідріха Леффлера, Федеральним науково-дослідним інститутом охорони здоров’я тварин, немає жодних доказів того, що місцеві переносники можуть передавати вірус Оропуш», — каже Белард.
Більше новин читайте на GreenPost.