Дієвий спосіб позбутися паралізуючого страху

Фітнес-тренер Віктор Мандзяк розповідає, що зазвичай досягати поставлених цілей (не лише цілі схуднути) нам заважає страх.

«Колись я писав, що страх — це рудимент, наш спадок від примітивних філогенетичних предків, яким варто було боятись, адже думалка в них була надто слабка. Мавпа боялась відкритого простору, бо це ризик напоротись на гострі ікла левиці. Сучасний безшерстий примат успадкував цей страх у вигляді агорафобії. 

Він розповідає, що часто спілкується з людьми, які хочуть щось змінити в своєму житті, але їх паралізує страх — наприклад, осуду.

«Страх потьмарює мозок, людина уявляє негативну реакцію знайомих, уявляє як вона при цьому пригнічено почуватиметься. Уява малює катастрофу, невиносиму катастрофу. Ми страх як стурбовані своїм «лицем», що про нас подумають. «Хтось скаже, що я займають дурницями», «а якщо я спробую і не вийде, люди подумають, що я невдаха», «що скаже Петя?» — думки крутяться в голові і туго зв’язують руки товстими мотузками. І от у черговий понеділок ми прокидаємось із думкою, що знову треба тягти ноги на ту кляту роботу. 

Він розповідає, що в когнітивно-поведінковій терапії (КПТ) є така техніка, як експозиція. По суті це ініціація зустрічі зі своїм страхом.

«Наприклад, тебе сильно тривожить людський осуд. Ти йдеш у продуктовий магазин, де звично купуєш еклери, і видаєш касирці тітці Галі, яка тебе добре знає і поважає, таке: «Знаєте, незважаючи, що мені 29, я досі піcяюсь у ліжку. Чесно. Весь матрац у жовтих плямах». При наступному візиті в магазин ти зауважиш, що ставлення тітки Галі до тебе не змінилось. Твій мозок зрозуміє, що нічого страшного в тому, що люди знають, що ти неідеальний, нема», — пояснює Віктор Мандзяк.

Він попереджає, що це дуже стресогенна практика. Але з кожною такою експозицією страх осуду меншає.

«Із часом думка, що твій вчинок здасться комусь дивним, що осудять, тебе практично не турбуватиме. Мотузки, які міцно зв’язували тебе по руках та ногах, порвуться, як волосинки. І ти кинешся на зустріч мрії з усією притаманною тобі завзятістю», — запевняє фітнес-тренер.

Він розповідає, що є й менш радикальний метод: просто робити те, що потрібно, незважаючи на страх. І з часом, як і у випадку з експозицією, мозок зрозуміє, що боятися нема чого, і заспокоїться.

Знай, страх малює в твоїй уяві жахіття. Він без перебільшень калічить людські життя. Позбутись цього рудименту ми не здатні, воно з нами завжди. Але ми здатні вирішувати, хто тут господар: ми чи він», — говорить Віктор Мандзяк.

Також ми писали, як знизити рівень стресу: радить дієтолог.