Звідки береться «погана пам’ять»: пояснює невропатолог

Лікар-невропатолог Світлана Кабульнікова розповідає, що коли у людей старшого віку з’являються зниження пам’яті, важкість концентрації, сповільнення мислення — це зрозумілі й очікувані симптоми.

«Але що робити, якщо це турбує у віці 30 років або й раніше? Чи означає це, що ми старіємо передчасно? А можливо, це прояв страшної хвороби? Чи потрібно приймати «ліки для покращення пам’яті»?» — ставить питання лікар.

І відповідає, що насправді зниження пам’яті — цілком очікуваний наслідок, якщо у вас наявні наступні стани.

Безсоння. Безсоння — найбільша причина забудькуватості та неуважності. Протягом ночі наш мозок переходить в інший режим, він не зовсім відпочиває, він «дає лад» усій інформації, прийнятій за день, «прибирає», «архівує», «чистить». Якщо сну вночі мало, мозок просто не може працювати на повну потужність удень.

Тривожний розлад. Якщо людина весь час за щось хвилюється (реальне чи надумане), то мозок уже зайнятий вирішенням поставлених завдань, у нього нема часу на обробку нової інформації.

Депресія. Більш небезпечний стан, ніж два попередні. В депресії людині не хочеться навіть із дому вийти, не те що вчитись і розвиватись.

Хронічна мігрень або, меншою мірою, інші типи хронічного болю голови. Зрозуміло, що, коли людину турбують головні болі, вона не може сконцентруватися.

Якщо говорити окремо про мігрень, то важкість концентрації уваги, сповільненість мислення і мови, утруднення вимови слів є елементами самого приступу. Доведено, що порушені когнітивні функції під час приступу повністю відновлюються після прийняття ефективного протимігренозного препарату.

Розумове перенавантаження на роботі (надмірна кількість нової інформації та завдань).

«Не дивуйтеся, що ви забули, куди поклали ключі, якщо весь день ви виконувати 100500 завдань: мозок природнім чином «відсіює» неважливі, на його погляд, дрібниці. Просто треба внормувати свій день та виділяти час на відпочинок», — говорить Світлана Кабульнікова.

Невропатолог запевняє, що варто лише владнати основну проблему — і пам'ять автоматично покращиться.

Світлана Кабульнікова застерігає від прийняття різних медикаментів для покращення пам’яті — бодай тому, що ефективних не існує.

«Рослинні препарати для пам’яті, БАДи, ноотропи не мають доведеної ефективності, а що гірше, доведеної безпечності. Не варто бути заручником красивої багатообіцяючої реклами, завжди аналізуйте, сумнівайтеся, читайте!» — закликає невропатолог.

Також ми розповідали, чому атеросклероз може розвинутися рано та як його виявити.