Як розрулити бардак у лісі: Уряд не може – ЄС допоможе?
Лісова громадськість вимагає від владців реформувати лісовий сектор, а від ЄС – дати чарівного пенделя українській владі
Pixabay
За рік нової влади НІЧОГО не зрушилося в кращий бік у лісовому секторі України. Про це заявляють провідні лісоохоронні громадські організації у зверненні до усіх гілок української влади та навіть до ЄС.
Громадськість вважає, що усі обіцянки виявились порожніми, а усі голосні заяви – просто струсом повітря.
Буйний цвіт корупції
«Майже кожний продукт на внутрішньому чи зовнішньому ринках, вироблений з української деревини, може мати відношення до корупційних схем, знищення природи, порушення екологічних прав громадян та діяльності організованої злочинності», - ідеться у заявах.
Громадські лісозахисники відзначають, що і корупція, і бардак у галузі, і зубожіння лісів є наслідком відсутності системних реформ галузі. Ніякі перетасовки кадрів, ніякі цяцьки типу «електронного обліку деревини» чи «лісу у смартфоні» не замінять системні реформи. І навіть звільнення з посади голови Держлісу Андрія Заблоцького хоча й радує активістів, але не надихає вірити у світле майбутнє без здійснення реформ.
«Коли Андрій Заблоцький очолив відомство, то заявляв про суттєве кадрове оновлення в галузі, запровадження 100% моніторингу та електронного обліку деревини, що це забезпечить подолання корупції та ефективності. Цього чомусь виявилося досить і обом прем’єр-міністрам, і президенту. Хоча треба було говорити не про це, а про системну реформу управління лісовим господарством», – сказав GreenPost співзасновник ГО Мережа захисту національних інтересів (АНТС) Остап Єднак.
Про необхідність глибоких реформ лісового сектору, у тому числі Державного агентства лісових ресурсів неодноразово говорили як українські, так і міжнародні експерти. Цьому питанню присвячені ретельні дослідження Світового банку в Україні (програми FLEG І, FLEG ІІ та інші), британської організації Earthsight тощо.
Відсутність реформ
Ключовим автором одного з таких досліджень ще у 2009 році був нинішній заступник міністра юстиції Олександр Банчук. Він переконливо довів, що в нашій системі управління лісами міститься ціла низка корупційних ризиків. Рік за роком Світовий банк в Україні нагадував кожному новому очільнику Держлісу та кожному новому очільнику Мінагрополітики (Держліс у 2012-2019 роках з недоброї волі Азарова-Януковича перебував у віданні не Мінприроди, що було би логічно, а саме МінАПП) що ризики існують і їх треба ліквідувати. Але усі рекомендації клалися під сукно. Бо їх реалізація заважала би красти ліс і наживатися на лісі.
«Держліс відповідає за реалізацію політики та вручну управляє діяльністю майже 300 державних лісгоспів, призначаючи і звільняючи директорів цих підприємств. У цій інституції поєднані і господарююча, і розпорядча, і контролююча функції. Це прямий конфлікт», - додає Остап Єднак.
Народний депутат Остап Єднак на круглому столі у Світовому банку. 2015 рік. Фото Олега Листопада«Керівництво Держлісагентства, якому підпорядковані лісгоспи, вимагає від них фінансові показники. Фінансові показники лісгосп може отримати тільки за рахунок збільшення рубок. Рубки назначаються за правилами, які розробило Держлісагентсво, проектує рубки – Ліспроект, який підпорядковується Дежлісагентству; визначає чи хворі чи здорові дерева - Лісозахист, який підпорядкований Держлісагентству. І перевіряє лісгоспи комісія з Держлісагентства. Тобто, у системі немає жодного незалежного учасника. Тому системні зміни без системної реформи – неможливі», – говорить аналітик «Екологія-Право-Людина» Петро Тєстов.
Мухи окремо, котлети - окремо
Тож не дивно, що у своїх зверненнях лісолюби вимагають у першу чергу саме реформ, а не просто нового начальника чи посилення штрафів.
«Є такий міф, що замінивши керівника, збільшивши штрафи та зробивши суворішим інші види покарання, проблеми буде вирішено. Це не так. У першу чергу та невідкладно треба вжити заходів для негайної реорганізації, розділення функцій Держлісагентства, яке на даний час поєднує управлінські, регуляторні, економічні та наглядові повноваження», - наполягає Остап Єднак.
До слова, така ж пропозиція вносилася паном Єднаком ще у 2014 році до Коаліційної угоди і була до неї включена. Але домогтися реалізації цього пункту Угоди так і не вдалося ні самому пану Єднаку, який був на той час народним депутатом і секретарем Комітету з екологічної політики та природокористування ВРУ, ні громадськості, ні міжнародним організаціям. Попри численні звернення та запити, лісова мафія виявилася сильнішою.
Зараз лісолюби знову ідуть в атаку
«Забезпечити формування якісної політики управління лісовими ресурсами на основі підтримки та збереження екологічної, соціальної та економічної цінності усіх лісів України як у найближчій, так і довготривалій перспективі, спираючись на процес консультацій із широкою громадськістю», - вимагають автори вищезазначених звернень.
Надія на зрушення не покидає реформаторів, хоча гіркий досвід спілкування з новими чиновниками та очільниками держави протягом останнього року не надихає.
«Нова влада, так само як і попередня, зробила ставку на електронний облік деревини. Але це не ідеальний запобіжник від незаконної лісозаготівлі. У дещо усіченому варіанті ця система працює вже багато років, і поширення її на увесь лісовий сектор не усуне існуючі проблеми», - переконаний Остап Єднак.
Про це говорить особистий досвід експертів, які підписали звернення.
«В лютому 2020-го я мав можливість побачити, як працюють правоохоронні органи. Ми зупинили автомобіль з деревиною. Він виявився зареєстрованим в електронній системі. Інформація була і про деревину, яку він перевозив, але ця деревина мала ознаки того, що клас сортності занижений. Тож і з наявністю електронної системи можливі зловживання, і питання в тому, чи поліція їх виявляє і чи має кваліфікацію для цього. Також питання, як працює система у віддалених регіонах, де немає мобільного зв’язку і, відповідно, немає можливості перевірити онлайн документи», – сказав GreenPost голова правління ГО «Лісові ініціативи і суспільство» Дмитро Карабчук.
Хоча у самих зверненнях здебільшого «заокруглені» формулювання та розмиті пропозиції, вони містять посилання на документи, де позиції і пропозиції активістів сформульовані доволі чітко.
«Ми маємо низку пропозицій до уряду: по-перше – створити центральний орган виконавчої влади при Мінприроди, який буде системно займатися розробкою стратегії для лісової галузі, реалізація якої покладається на Держлісагентство. Зараз іде відновлення знищеного урядом Гончарука профільного екоміністерсва, але наразі невідомо, чи буде там хоча би профільний департамент та експерти, які би системно займалися аналізом ситуації і розробкою лісової стратегії. У Міненергодовкілля такого департаменту не було», - говорить Петро Тєстов.
Також лісолюби пропонують створити державну лісову господарську компанію або холдинг, який буде займатися господарськими функціями – узявши за основу моделі Польщі, Швеції або Литви. При цьому – забезпечити лісгоспам повну операційну автономність. У холдингу варто створити наглядову раду.
«Незалежні наглядові ради слугують своєрідною «подушкою» між регуляторним впливом держави і безпосередньо операційною діяльністю підприємства. Вони мають бути запроваджені і в системі управління лісгоспами. Зрозуміло, що під кожен із 300 лісгоспів окрему наглядову раду не потрібно – їх потрібно укрупнювати, будувати корпоративну структуру управління і таким чином запускати цей механізм. І тоді галузь стане більш прозорою і підзвітною», – зазначає Остап Єднак.
Радитись з громадськістю
Наступна пропозиція – впорядкувати існуюче законодавство щодо управління лісами та запровадити лісовпорядну інструкцію – основний документ, який би регламентував ведення лісового господарства.
"Чинного документу, затвердженого Держлісагентством без погодження з міністерством, навіть немає у відкритому доступі, і громадськість не може надавати свої зауваження до плану управління лісгоспами", каже Петро Тєстов.
І нову лісовпорядну інструкцію, і низку інших підзаконних актів Мінекоенерго обіцяло розробити ще восени, коли депутати ВРУ презентували Закон про заборону суцільних рубок у Карпатах. Але віз і досі у болоті.
Вкрай необхідно й відмовлятися від суцільних рубок і переходити до вибіркових, тому що суцільні рубки люди сприймають як несправедливі і незаконні, незалежно від пояснень. Ці пропозиції також озвучуються багато років поспіль.
Автори звернення запевняють, що готові надати будь-яку підтримку Прем’єр-міністру та Уряду для виправлення помилок, допущених у минулому.
Чи почують їх урядовці? Будемо стежити і розповідати.
Як ми вже повідомляли, нардепи-аграрії хочуть підгребти під себе «ліс», «рибу» та «воду»
