Нардепи-аграрії хочуть підгребти під себе «ліс», «рибу» та «воду»
Це повторення помилки Януковича-Азарова
Головна функція лісів - екологічна. Фото pixabay
Аграрний комітет ВРУ ще на початку червня направив лист Голові уряду Денису Шмигалю з вимогою відновити Міністерство аграрної політики та продовольства. А ще — віддати їм «під крило» три державних агентства та Держгеокадастр.
«Аграрний сектор економіки формує приблизно 20 % ВВП країни та забезпечує понад 40 % валютних надходжень до України, сфера діяльності охоплює три чверті території України, на якій проживає третина населення та формується майже 60 % фонду споживання», — зазначається у тексті.
Депутати наводять галузі сільського господарства та пов’язані з ним сектори і зазначають, що цим усім треба ефективно управляти.
«У всіх цих сферах держава повинна забезпечувати формування та ефективну реалізацію політики, технічне регулювання. Окрім цього обов’язком держави є забезпечення продовольчої безпеки», — йдеться в листі.
«Скромні» бажання аграрних обранців
На думку голови Комітету Миколи Сольського, функціями МінАПП мають бути:
«Формування аграрної політики у сферах сільського господарства та питань продовольчої безпеки, охорони прав на сорти рослин, тваринництва, рослинництва, розвитку сільських територій (тут виникає питання щодо децентралізації — ред.), садівництва, виноградарства, виноробства, хмілярства, харчової і переробної промисловості (??? — ред.), технічної політики у сфері агропромислового комплексу та машинобудування для агропромислового комплексу (??? — ред.), сільськогосподарської дорадчої діяльності, виробництва обігу органічної продукції (сировини), моніторингу та родючості ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення, насінництва та розсадництва», — пишуть депутати.
Але цим апетити народних обранців не задовольняються. Вони хочуть міністерство з функціями, які далеко виходять за межі агрополітики:
«...формування і реалізація державної політики у сферах рибного господарства і рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства та безпеки суден флоту рибного господарства, лісового та мисливського господарства, ветеринарної медицини, безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, у сферах карантину та захисту рослин, у сфері топографо-геодезичної та картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів», — скромно просять депутати.
Тут чітко видно бажання депутатів аграрного комітету повторити волюнтаристські дії команди Януковича-Азарова-Мірошніченка, які зламали у 2011–12 роках струнку структуру охорони природи й управління природними ресурсами.
Чи піде монобільшість «слуг» шляхами Азарова-Януковича?
У 2012 році команді Януковича-Азарова захотілося перекроїти систему управління для зручнішого дерибану ресурсів — як власне природних, так і фінансових, бо попри усталене переконання широкого загалу про бідність природоохоронної сфери, тут крутяться шалені гроші і фахівці це знають. На той момент Міністерству екології та природних ресурсів підпорядковувались усі природоохоронні інституції — і Держрибгосп, і Держлісгосп.
Але у 2012 році у регіоналів, які, як і нинішня монобільшість, мали фактичну владу в усіх гілках, виникла ідея змінити 19(!) природоохоронних і суміжних законів. Над законопроєктом швиденько попрацювали чиновники Мін’юсту. А представник президента у парламенті Юрій Мірошниченко реєструє ці зміни як законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні)» № 10-218.
Там було дуже багато шкідливих новацій, у т. ч. передача Держлісгоспу та Держрибгоспу (так тоді називалися ці профільні відомства) від Мінприроди до МінАПП.
Також хотіли звести нанівець Національну Комісію з питань Червоної книги, Координаційну Раду з питань створення екомережі, Державну комісію із запасів корисних копалин та інші важливі органи контролю та управління природними ресурсами.
«Комісію з Червоної книги тоді вдалося відстояти. Це вартувало величезних зусиль багатьох людей і організацій. Було чимало колективних звернень, наприклад, від громадських організацій. Але вони не бралися до уваги тим же Мірошніченком. І лише коли одна з його помічниць організувала зустріч, на якій вдалося переконати Мірошніченка в недоцільності низки законодавчих новел, він погодився розглянути правки, але якщо вони будуть представлені у форматі таблиць, із якими працює Верховна Рада», — розповів GreenPost Володимир Борейко.
А от «риба» і «ліс» перейшли під егіду МінАПП. І це було погано. В аграрному відомстві справами лісу переймався аж ОДИН спеціаліст. Це був головний спеціаліст відділу використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, удосконалення земельних відносин Департаменту землеробства та технічної політики в АПК Ольга Бондарчук. Вона чесно робила свою роботу, але була лише виконавцем у відомстві, яке переймалося зовсім не лісовими проблемами.
МінАПП так і не змогло забезпечити реалізацію принципових моментів у реформуванні лісового комплексу. Зараз із цими проблемами доводиться мати справу нещодавно відновленому Мінприроди.
«Не була ініційована комплексна реформа лісової галузі, яка б дала змогу відділити господарські функції від контрольних, прибрати конфлікт інтересів та мінімізувати корупційні ризики. Не розроблена коротко- та довгострокова концепція розвитку лісової галузі. Не сформована прозора та зрозуміла кадрова політика, як б дала змогу відібрати та підготувати якісно новий кадровий резерв. Призначення на керівні посади в обласні управління та на лісогосподарські підприємства кулуарні та непрозорі. Збережений кадровий кістяк корумпованої системи в більшості областей України», — перераховує проблеми, які дісталися у спадок від МінАПП і які дошкуляють і досі, секретар Комітету з екополітики ВРУ VIII скликання Остап Єднак.
Є проблеми й із законодавством. Зараз частина з них вирішується: зокрема, ухвалено закон про інвентаризацію лісів. Він проходив через Комітет з екологічної політики. Депутати цього комітету вже мають розуміння лісових проблем. Якщо все поламати та передати ліс аграріям, то й законодавча робота буде переведена в інший комітет, який наразі такого досвіду не має. А роботи ще багато.
«Не була розпочата робота з вирішення проблем нормативно-правової бази в лісовому господарстві, що дало б змогу осучаснити чинні підходи до лісівництва та закрити зону «сірих» рубок. Зокрема, досі немає інструкції з впорядкування лісового фонду України, проєкту єдиних правил рубок для всіх лісокористувачів, не вирішені питання охорони лісів від незаконних рубок поза межами відомчих лісів Держлісагенства тощо», — додає Остап Єднак.
Тому, якщо щодо відновлення аграрного міністерства в експертів і громадськості особливих заперечень немає, то щодо передавання Держлісагентства під крило аграрного відомства такі заперечення є. Детальніше про них — у наступних матеріалах.
Як ми вже писали, усі природні відомства: Держводагентство, Держлісагентство, Держрибагенство, Держгеонадра, Державне агентство з управління зоною відчуження мають залишитися у структурі відновленого Мінприроди.
