Всесвітній день боротьби з лімфомами: що ми знаємо про татуювання

15 вересня відзначають Всесвітній день боротьби з лімфомами. Лімфома — це онкозахворювання, що розвивається в лімфатичній системі, яка є частиною імунної системи організму. Лімфатична система включає лімфовузли, селезінку, мигдалини й інші органи, що допомагають боротися з інфекціями і захворюваннями. Лімфоми можуть розвиватися з B-лімфоцитів або з T-лімфоцитів.

Основні види лімфом:

1. Ходжкінська лімфома. Відрізняється наявністю специфічних клітин, які називаються клітинами Рід-Штернберга. Вона зазвичай починається у лімфовузлах, а згодом може поширюватися на інші частини тіла. Ходжкінська лімфома часто має хорошу прогнозу, якщо її виявити на ранніх стадіях.
2. Неходжкінські лімфоми. Це група різних типів лімфом, які не є ходжкінськими. Можуть бути агресивними чи індуративними і виникають із лімфоцитів. Вони можуть розвиватися в лімфовузлах або в інших органах і тканинах.

Як розпізнати лімфому?

Розпізнати лімфому самостійно на ранніх стадіях досить важко, оскільки це захворювання найчастіше не проявляється специфічними симптомами. Основна ознака хвороби — збільшення підпахвових, шийних, пахових та інших груп лімфовузлів. У разі лімфоми у внутрішніх органів безконтрольно накопичуються лімфоцити, які провокують збої в їх функціонуванні.

Насторожитися варто за наявності таких симптомів, як:

• втрата маси тіла без очевидної причини більш ніж на 10 % за 6 місяців;
• пітливість (особливо вночі);
• стійка лихоманка чи симптоми, що нагадують грип;
• сильна слабкість у м’язах;
• висипи на шкірі;
• ознаки ГРВІ;
• розлади травлення;
• збільшення лімфовузлів.

Лімфома часто діагностується за допомогою біопсії, яка дозволяє лікарям підтвердити діагноз та визначити тип лімфоми. Лікування може включати хіміотерапію, радіотерапію, імунотерапію чи трансплантацію стовбурових клітин, залежно від типу лімфоми та стадії захворювання.

Групи ризику

До груп ризику належать:

• Люди з ослабленою імунною системою — включно з пацієнтами з ВІЛ/СНІД, хворими на аутоімунні захворювання або тими, хто отримує імуносупресивну терапію.
• Люди, чиї родичі мають лімфому.
• Люди певного віку — лімфоми можуть виникати у будь-якому віці, але деякі типи лімфом, такі як Ходжкінська, частіше зустрічаються у молодих людей або людей у віці від 60 років.
• Люди, які зазнали негативного зовнішнього впливу — деякі хімічні речовини та радіація можуть збільшити ризик розвитку лімфоми.

Проте є ще одна категорія, яку варто додати до цього списку — люди, які мають… татуювання. Результати нового дослідження підтвердили зв'язок між наявністю татуювань у людей та злоякісною лімфомою, а також її підтипами. Лікар Олександра Литкіна розповідає, що приводом для аналізу став той факт, що у світі спостерігається зростання кількості пацієнтів із такими онкопатологіями, яке багато в чому залишається незрозумілим. У своїй роботі науковці провели дослідження «випадок — контроль» серед усіх жителів Швеції та виявили майже три тисячі випадків злоякісної лімфоми, діагностованої з 2007 по 2017 рік у людей віком 20-60 років.

Тату були у 21 % у групі онкохворих та у 18 % з контрольної групи. Майже половина з них зважилася лише на одне татуювання. Його робили приблизно в тому самому віці — в 23 і 22 роки відповідно.

На ризик не впливали колір пігменту та загальна площа татуйованої поверхні тіла. Навпаки, він виявився найвищим у людей із тату, які за розміром були меншими за долоню. В одному аналізі наявність лише чорних/сірих малюнків на шкірі дозволила передбачити вищу ймовірність онкопатології — в 1,32 раза порівняно з показником 1,11 для чорних і кольорових тату (одночасно). Радикально змінити ситуацію допомогло видалення татуювання лазером.

Більше новин читайте на GreenPost.