Догори
Дати відгук

На Півдні України цвіте небезпечна рослина родом з Америки

Насіння цієї рослини потрапило на українські землі разом із фуражем для коней, що постачався зі США під час Другої світової війни.

1 хв на прочитання4 години тому
Гринделія розчепірена: інвазійний вид із "Чорного списку" цвіте на Півдні України. Фото: Наталія Товстуха Гринделія розчепірена: інвазійний вид із "Чорного списку" цвіте на Півдні України. Фото: Наталія Товстуха
Поділитись:

На Півдні України, зокрема в Одеській області, уздовж доріг та на луках у цей осінній період досі рясно цвіте гринделія розчепірена (Grindelia squarrosa (Pursh) Dunal) – рослина з яскраво-жовтими суцвіттями, яка належить до "Чорного списку" видів з високою інвазійною спроможністю, інформує Нижньодністровський національний природний парк.

Північноамериканський інтродуцент

Як розповіла науковий співробітник Нижньодністровського національного природного парку Наталія Товстуха, батьківщиною гринделії є Північна Америка.

Насіння цієї рослини потрапило на українські землі разом із фуражем для коней, що постачався зі США під час Другої світової війни.

Гринделія належить до родини Айстрових і має характерні суцвіття-кошики. Її легко розпізнати за відігнутими назовні шилоподібними кінчикам липких листочків обгортки.

Лікувальні та парфумерні властивості

Незважаючи на інвазійну небезпеку, гринделія є досить корисною рослиною у світі:

  • Медицина: здавна використовувалась індіанцями, а нині входить до офіційних фармакопей багатьох країн як цінна лікарська сировина.
  • Парфумерія: ароматична смола гринделії застосовується у парфумерії як фіксатор запахів.

Екологічна загроза

Саме через невибагливість до умов зростання та здатність виробляти велику кількість насіння, гринделія розчепірена активно вкорінюється в природних і напівприродних місцезростаннях України. Ця інвазійна здатність призводить до витіснення місцевих видів, що робить цю красиву, але чужорідну, рослину небезпечною для природних рослинних угруповань країни.

Більше новин читайте на GreenPost.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Еко