Вмовляти на секс — неприйнятно? Навіть якщо це «спрацьовує», у нас погані новини
Не така вже й рідкісна практика, до того ж навіть у парах, які разом багато років.

Те, що використовувати погрози, щоб змусити людину зайнятися сексом, ненормально і вважається насильством, для багатьох очевидно. Проте дехто може схиляти до близькості іншим — як здається, цілком прийнятним — способом. Просити, вмовляти чи навіть благати про секс — не така вже й рідкісна практика, до того ж навіть у парах, які разом багато років. Але якщо це вже стало буденністю, то, можливо, у ваших стосунках є проблема, розповідає «Дзеркало».
Випрошують секс не лише чоловіки. І всі відчувають, що так не має бути
У різноманітних тематичних спільнотах нерідко обговорюють, що секс у стосунках і шлюбі доводиться в партнерки мало не вимолювати. Деякі чоловічі сайти, співчуваючи проблемі, все одно радять не переставати просити про близькість, якої хочеться. Їхній аргумент — інакше дружина «подумає, що ви перестали її хотіти».
«Чоловіки благають про секс із різних причин. Деякі роблять це, бо їхня дружина — єдина людина, від якої можна домогтися інтиму. Хтось турбується, що в підсумку їм доведеться піти і зрадити, щоб задовольнити свої потреби. Але щойно ви опиняєтеся в ситуації, коли вам доводиться благати дружину про секс, пам'ятайте: це, скоріш за все, найнесексуальніше, що може зробити чоловік», — переконують коучі спільноти The Powerful Man, яка допомагає бізнесменам «зберегти свої стосунки без необхідності говорити про них».
На думку творців The Powerful Man, багато чоловіків навіть не розуміють, що вони випрошують секс.
«Насправді ти хочеш, щоб вона хотіла цього так само сильно, як і ти! А для цього жінка має почуватися побаченою, почутою і жаданою», — зауважують коучі.
Однак говорити, що секс важливий тільки чоловікам, було б несправедливо. Жінки теж опиняються в таких ситуаціях.
«Мій чоловік ніколи не ініціює секс, а якщо цього не роблю і я, ми можемо місяцями обходитися без інтиму. Коли я починаю [заводити цю тему], він каже мені, щоб я перестала тиснути на нього», — анонімно скаржилася виданню news.com.au жінка.
За словами австралійської психотерапевтки Ісаї МакКіммі, насправді жінки цілком можуть відчувати сильніше бажання, ніж їхні партнери.
«Просто ми не чуємо про це так часто, як про випадки, коли сильніший статевий потяг у чоловіка. У ситуації, коли сексу більше хоче жінка, обидва зазвичай відчувають більший сором [ніж якби бажання було вищим у чоловіка]», — пояснює МакКіммі.
Можливо, випрошування сексу частково народилося з культури згоди. Але це все ще не вихід
Хоча такі вмовляння можуть виглядати цілком невинно і навіть закінчуватися довгоочікуваним сексом, той, хто на нього погоджується, все ж таки робить це вимушено.
Співробітниця Центру Маккласкі з досліджень та освіти в галузі профілактики насильства Джиллі Макбейн каже, що коли доходить до сексу, то є величезна різниця між готовністю і бажанням зайнятися ним. Відчути цю різницю можна, згадавши, як часто ми в принципі робимо якісь речі не тому, що справді цього хочемо, а щоб порадувати близьку людину.
«Якщо хтось каже вам так тільки після того, як ви благали, поки людина нарешті не передумала, то це не було згодою. Проблема в тому, що нас уже навчили: єдиний спосіб оцінити інтерес партнера до сексу — це сказане вголос "так". Тому ми робимо все, що можемо, щоб довести справу до цієї точки», — пояснює спеціалістка.
Макбейн підкреслює, що така манера поведінки теж завдає шкоди — і набагато більшої, ніж ми думаємо. Тому повторення слова «будь ласка» знову і знову теж можна вважати актом тиску на людину, примусом її до сексу.
Своєю чергою Американська Національна гаряча лінія з питань домашнього насильства підказує: якщо є відчуття, що, не погоджуючись на секс, ви відчуваєте провину, то ситуацію не можна назвати нормальною. Тож, по суті, вмовляння чи прохання про інтим і насадження почуття провини в разі відмови належать до маніпуляцій — під їхнім впливом не можна говорити про згоду.
Варто додати, що, хоча використання маніпуляцій відносять до однієї з форм насильства, це не означає, що за їхнє використання настає кримінальна відповідальність. У багатьох країнах щодо сексуалізованого насильства все ще дотримуються моделі, заснованої на примусі (coercion-based model). Це означає, що дія розцінюється як зґвалтування, якщо є докази застосування фізичної сили чи погроз для того, щоби схилити людину до сексу. Однак частина країн (наприклад, Іспанія, Німеччина, Словенія, Німеччина, Чорногорія, Україна) перейшли, як вважається, до сучаснішої моделі, заснованої на згоді (consent-based model). За нею статевий акт можна вважати насильством, якщо один із його учасників не давав на нього згоди. Саме через цей момент, як уже засвідчила практика, починаються суперечки та дискусії: те, що одному здавалося нормальним у моменті, для іншої людини могло таким не бути. Це призвело до того, що в Іспанії футболісти почали укладати контракти зі своїми обраницями, щоб затвердити «обопільну згоду на секс».
Замість умовлянь краще попрацювати над стосунками та порозумінням. Але це того варте
Якщо йдеться про разовий випадок прохання, то все не так складно. Наприклад, сьогодні чоловік не в настрої і не хоче сексу через майбутню важливу співбесіду. Замість того, щоб благати про секс, дружина може всього лише дочекатися завтра чи навіть наступного тижня — коли стресовий період у чоловіка закінчиться.
Щоб із цього не народжувався конфлікт, Макбейн радить усе ж таки намагатися зважати не лише на свої потреби, а й на стан одне одного.
«Звертайте увагу на настрій і почуття партнера. Ваша близька людина здається вам розслабленою й у гарному настрої? Чи ви відчуваєте напругу й опір [під час спроби ініціювати секс]? Придивіться до мови тіла, невербальних сигналів і не покладайтеся виключно на висловлену згоду», — рекомендує фахівець.
Буває, що різні бажання партнерів не збігаються роками — як у шлюбі жінки з Австралії, згаданому вище. Нерідко люди списують це на особисту непривабливість в очах чоловіка чи дружини. Але у зниження інтересу до сексу може бути багато інших причин: стан здоров'я (зокрема гормонального фону), втома від рутини і побуту, поява дітей і, як наслідок, повна зміна способу життя. А можливо, все ж таки у стосунках є не пов'язаний із сексом конфлікт або напруга, яка проявляється в згасанні пристрасті.
Більше новин читайте на GreenPost.







