Гепатит як «бонус» до служби: чи достатньо не займатись незахищеним сексом і не користуватися чужою зубною щіткою

Вірусні гепатити B і C давно вважаються бичем Збройних сил України: мобілізація не відсіює носіїв, а фронт погіршує ситуацію з зараженням. За даними експертів, щонайменше 5 % українців інфіковані — проте слід також враховувати, що, за оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 90 % людей із вірусними гепатитами не знають про своє захворювання — тобто з великою ймовірністю ваш побратим і сам не підозрює про свій діагноз.

Питання мобілізації людей із хронічними вірусними гепатитами B та C є надзвичайно гострим і складним, оскільки йдеться і про правові норми, і про медичні ризики, і про етичні дилеми. Ми розібралися, що про це каже закон, чому поранення чи надання домедичної допомоги може мати «бонус» у вигляді гепатиту, чи законна — і виправдана — мобілізація людей із таким діагнозом та як це впливає на службу.

Чи законна мобілізація з гепатитом?

Так, законна, але з низкою умов. Придатність чи обмежена придатність військовозобов'язаних із гепатитами B і C регулюється наказом Міністерства оборони України №490, який вносить зміни до наказу №402.

Цей наказ містить спеціальну статтю 4, яка передбачає градацію стану здоров'я. Рішення ухвалюється військово-лікарською комісією (ВЛК) індивідуально, залежно від стадії хвороби, активності вірусу та наявності ускладнень. Раніше хронічні форми давали повну непридатність, але тепер усе залежить від тяжкості: легкі випадки — придатні з обмеженнями, середні — обмежено придатні, важкі — непридатні. Це означає, що носії вірусу можуть служити в тилу, проте на фронті ризики зростають через стрес і травми, які активізують хворобу.

«Діагноз "гепатит" не означає, що в людини купа якихось проблем. Це може бути просто не дуже активний вірус, і вона більш-менш нормально може почуватися», — сказав у своєму коментарі GreenPost лікар-інфекціоніст, який погодився говорити на умовах анонімності.

Які обмеження діють для військових із гепатитом?

Обмеження стосуються посад, пов’язаних із безпосереднім ризиком передачі інфекції, а не загальної непридатності:

• Бойові медики. Не рекомендується брати таких людей на посади бойових медиків, оскільки людина може контактувати з кров’ю і передати вірус комусь при наданні допомоги. Адже в польових умовах далеко не завжди є можливість дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог.
• Фізичні навантаження. Вважається, що при гепатиті не має бути серйозних фізичних навантажень, і в армії є багато посад, де їх нема — наприклад, діловод.
• Незворотні стадії. Звісно, є такі стадії, коли хвороба прогресує (наприклад, цироз), і мобілізувати людину нема сенсу.

«Цифри зросли»: чому зростає статистика захворюваності?

За останні роки в Україні значно зросла кількість зареєстрованих випадків вірусних гепатитів.

Проте фахівці пов’язують це не лише з поширенням, а й із покращенням діагностики. З травня 2023 року запровадили обов’язкове безоплатне тестування на вірусні гепатити B і C для всіх, хто проходить ВЛК. Це дозволило виявити значну частину хворих, які раніше не знали про свій гепатит.

За оціночними даними Центру громадського здоров’я (станом на 01.01.2021 р.), вірусним гепатитом С були інфіковані понад 2 млн громадян України, з них 3,6 % мали хронічну форму. У ЗСУ реальна цифра може бути вищою через формальний підхід до скринінгу при мобілізації. З 2022 по 2025 рік зросла кількість випадків гепатитів B і C серед військових. Причини — антисанітарія, спільні інструменти та брак тестування.

Чи можна брати таких людей на війну? Медичний ракурс проблеми

Інфекціоніст, який погодився прокоментувати ситуацію, зазначив, що мобілізація таких людей не є ідеальною, проте має певний позитивний ефект.

«З погляду передачі це не є проблемою, бо якщо це парентеральні гепатити (В, С), то вони передаються статевим шляхом і через кров — більше ніяк. У цьому плані більшою проблемою є туберкульоз», — наголошує лікар.

Він навів приклад свого пацієнта, чийого брата, котрий мав і гепатит, і проблеми з алкоголем та наркотиками, мобілізували.

«І я просто зрозумів, що якщо зараз нічого не зробити, то почнуться армійські навантаження — і він просто загине від цього гепатиту», — розповідає інфекціоніст.

Завдяки вчасному лікуванню, яке лікар зміг йому організувати, гепатит було подолано, що дало людині шанс на гідне життя — солдат був на гарному рахунку у своєму підрозділі. На жаль, цей боєць загинув — але загинув як герой, захищаючи своїх побратимів, і його навіть представили на героя України.

«"Це, може, перший раз за все життя, коли я можу сказати, що пишаюся своїм братом", — сказав тоді мій пацієнт. І я розумію, що, залишившись у цивільному житті, його брат би, можливо, спився чи просто помер від цього гепатиту... А так людина справді гідно прожила хоча б цю частинку свого життя і когось, може, врятувала. Тому з цього погляду я не можу сказати, що ми маємо прийняти рішення таких людей не брати в армію», — вважає експерт.

Слід зазначити, що вищезгаданий наказ №402 зі змінами дозволяє служити з гепатитом, але не передбачає регулярного моніторингу. Результат — хронізація, яка б’є по імунітету, коли солдати й так виснажені, й ускладнює загоєння ран — інфекція сповільнює регенерацію.

Тому бойові медики вважають, що потрібен обов’язковий скринінг на призові та регулярні перевірки в частинах — інакше ми втрачаємо не тільки бійців, а й довіру до системи. Адже це схоже на гру в рулетку. Людина з хронічним гепатитом C може бути мобілізована, якщо немає цирозу чи раку, та на фронті через стрес і травми вірус активізується. А якщо поранення — кровотечі — це лотерея для товаришів по окопу. Тим більше що у бригадах перевірка донорів на гепатити перед переливанням може бути відсутня через брак ресурсів. Якщо ситуація критична, іноді роблять прямі переливання крові. А якщо поранений донор — це ланцюгова реакція.

Утім, є значно простіший спосіб заразитися гепатитом в армії: для цього достатньо незахищеного контакту з кров’ю інфікованого.

Запобігти ж захворюванню, зробивши щеплення, не завжди можливо: вакцинація проти гепатиту B обов’язкова, а проти C, набагато поширенішого, її немає.

Захист та універсальна пересторога

Чи мають військовослужбовці ставитися до всіх побратимів як до потенційно хворих?

У медицині є принцип універсальної перестороги, наголошує наше джерело.

«Тобто, якщо ви надаєте допомогу людині, завжди використовуєте рукавички. Це ж не просто так. За всіма правилами в будь-якій ситуації ви просто не маєте права навіть торкатися іншої людини без захисту. Адже ви не знаєте, що у цієї людини, чим вона може бути інфікована. Інша справа, що в реальній ситуації ти іноді взагалі не будеш думати про ті рукавички. Але на всіх курсах навіть першої допомоги це перше правило, якого вчать: ти не маєш торкатися людини без захисту, якщо ти не попіклувався про себе передусім», — наголошує лікар.

Як уберегтися від гепатиту в армії?

Захист від гепатитів А, B та C:

• Вода. Якщо є найменші сумніви, воду треба прокип’ятити.
• Кров. Не використовувати спільні інструменти, які можуть контактувати з кров’ю — спільну бритву, зубну щітку тощо.
• Секс. Не займатися без захисту.

«Цілуватись, обійматися — скільки завгодно. Можна пити з однієї кружки, їсти однією ложкою (хоча я до цього аж ніяк не закликаю, просто в бойових умовах можуть виникнути будь-які ситуації) — заразитися так гепатитом В чи С практично нереально. Але гепатит А якраз так і може передаватися, тому рекомендую мати все індивідуальне: посуд, щітку, бритву тощо», — наголошує інфекціоніст.

І хоча є багато інших гепатитів, можна про них не думати, оскільки вони занадто екзотичні для наших теренів.

«У нас у 99 % випадків гепатити — це або А, або В, або С», — запевняє інфекціоніст.