Вчені розкрили ймовірну причину спалаху віспи мавп у 2022 році: це була не мавпа
Першим носієм вірусу стала білка, на яку полювали лісові примати мангабеї.

Міжнародна група науковців, ймовірно, наблизилася до розгадки таємниці спалаху віспи мавп (mpox), що стався в Африці у 2022 році. Багаторічні спостереження за дикими тваринами в національному парку Таї, розташованому в Кот-д’Івуарі, дозволили дослідникам припустити, що першим, так званим "нульовим пацієнтом", була білка, повідомляє журнал Nature.
Згідно з препринтом дослідження, опублікованим у Springer Nature, інфекція могла поширитися серед групи лісових приматів мангабеїв після того, як вони вполювали та з’їли білку виду Funisciurus pyrropus. Це дослідження ще не пройшло рецензування, але вже викликало значний інтерес у науковій спільноті, про що повідомляє журнал Nature.
Хоча вірус вперше виявили у лабораторних мавп ще в 1958 році, саме цей факт дав хворобі назву "мавпяча віспа", дослідники тривалий час вважали, що справжніми носіями вірусу є гризуни та дрібні ссавці. Спалах віспи мавп у 2022 році набув глобального характеру та передавався вже від людини до людини. У серпні 2024 року ВООЗ знову оголошувала надзвичайну ситуацію у зв’язку з появою нової, небезпечної мутації вірусу, яка почала активно поширюватися в країнах Африки.
Щоб ідентифікувати джерело інфекції, науковці протягом багатьох років проводили спостереження за популяцією приматів мангабеїв (підвид Cercocebus atys) у національному парку Таї. Ключовою подією стала реєстрація екологинею Карме Ріуторд-Фе у січні 2023 року випадку захворювання дитинчати мавпи. На шкірі тварини були характерні для віспи мавп червоні ураження. Хвороба швидко прогресувала, і за два дні мавпа померла. Згодом інфекція поширилася на майже третину досліджуваної групи з 80 мавп, чотири з яких загинули.
Проведений аналіз виявив збудника – вірус mpox – та дозволив повністю розшифрувати його геном у двох інфікованих тварин. Ідентичність зразків вказала на єдине джерело зараження.
Керівник дослідження Фабіан Лендерц наголошує на важливості того, що науковцям вдалося зафіксувати спалах захворювання безпосередньо в момент його початку. Його команда ще з 2001 року веде щоденні спостереження за кількома популяціями диких приматів у лісі Таї з метою вивчення патогенів, які можуть бути потенційно небезпечними для людини.
Особливо цінними для дослідження виявилися архівні зразки сечі, фекалій та тканин загиблих тварин, зібрані за попередні роки. Саме в фекаліях самки мангабея на ім’я Бако, матері першого виявленого хворого дитинчати, вірус mpox був знайдений ще 6 грудня 2022 року, тобто задовго до початку масового спалаху. Примітно, що сама Бако не проявляла жодних симптомів захворювання та перенесла інфекцію без ускладнень.
Ґрунтуючись на зібраних даних, дослідники дійшли висновку, що Бако могла заразитися вірусом після того, як з’їла білку виду Funisciurus pyrropus. По-перше, вчені неодноразово спостерігали, як мангабеї полюють на цих білок. По-друге, приблизно за місяць до виявлення вірусу у фекаліях Бако, в лісі було знайдено тушу білки, зараженої ідентичним штамом вірусу mpox. І нарешті, у найранішому позитивному зразку від Бако була виявлена ДНК саме цієї білки. Таким чином, науковцям вдалося простежити ланцюг передачі вірусу від дикої білки до лісових приматів.
Більше новин читайте на GreenPost.







