Українські батьки розповіли про жахи дистанційного навчання на карантині

Один ноутбук на чотирьох школярів у родині та трансляція відеоуроку, яку вчителька веде із ванної кімнати. Такі реалії українського дистанційного навчання під час зимового локдауну, який триває з 8 до 24 січня. 

Чим не задоволені батьки та їхні діти та чому дистанційне навчання перетворилося для всіх учасників навчального процесу на тортури, дізнавався GreenPost.

«Уроки у сина мали розпочатися в понеділок. У неділю писала у шкільний чат і особисто телефонувала вчительці, щоб дізнатися, коли розпочинається перший. О десятій вечора класовод відписалася, що вона ще сама нічого не знає. Питання: коли мені підіймати дитину? Як організовувати його графік? І це ще добре, що я працюю не в офісі», — скаржиться GreenPost киянка Єлизавета. Мешкає в Києві, дистанційно працює дизайнеркою, в родині — син-третьокласник. 

Жінка скаржиться, що після запровадження першого карантину в березні хлопець ні дня не відвідував школу. Спочатку того вимагали загальні заборони та обмеження в країні, а з нового навчального року однокласників сина кілька разів відправляли на 14-денну самоізоляцію через хворих на коронавірус педагогів.

«Велика проблема із підручниками. Завдання вже задали по новим книжкам, а батькам так ніхто і не сказав, коли можна прийти й отримати їх. Класовод каже, що можна скачати в інтернеті. Але сину незручно робити уроки з електронних книжок — псує очі та часто відволікається», — пояснює Єлизавета.

Мати третьокласника також не в захваті від формату уроків, які тепер змушений «відвідувати» хлопець. Каже, що часто виникають технічні проблеми й учень довго не може увійти в Zoom (платформа, за допомогою якої організовується відеоконференція — ред.). Також звертає увагу на те, що під час дистанційного навчання педагогу важко утримати дисципліну.

«Вчора був урок математики. Півгодини замість 45 запланованих. Син нічого не писав у зошиті, жодного прикладу. Були якісь усні задачі, всі діти верещали. викрикували, одночасно говорили — нічого не було чути. Потім взагалі почали розповідати у кого яка собачка вдома живе, а вчителька ніяк не реагувала», — каже киянка. 

У голови ГО «Обійми» Юлії Туржанської інші проблеми. Жінка не знає, як забезпечити кожному із чотирьох дітей облаштоване та спокійне місце для дистанційного навчання.

«Як розділити один ноутбук на чотирьох дітей одночасно? Коли троє — школярі, одна — підготовка до школи? Кожному потрібно організувати тихе місце для навчання, тому що діти сидять з увімкненими мікрофонами. Кожному потрібен ноут із нормальним інтернетом», — написала Туржанська. 

«Як має здійснюватися навчання, якщо у сім'ї немає ноутбука та швидкісного інтернету? У мене троє дітей навчаються в одній школі в різних класах. Уроки в один і той самий час. А в школі на 750 дітей взагалі 94 малозабезпечені дитини», — написала в коментарі до допису Туржанської Олена Нечай. 

Скаржаться батьки й на електронні платформи, які б навпаки мали полегшити дистанційне навчання дітям і педагогам.

«Насправді все відбувається у Viber. Наші батьки категорично та майже одноголосно відмовилися від уроків у Zoom, бо ані вони, ані діти не вміють ним користуватися. У когось немає гаджетів, у когось — проблеми з інтернетом. Сайт Human цілий день висить. Завдання подивитися неможливо», — каже Тетяна Шкуратова. 

Ті родини, які не мають доступу до безлімітного інтернету, користуються мобільним зв'язком, щоб допомогти дітям «відвідати» уроки. Але і тут на них чекають труднощі.

«За ранок усі мегабайти вже закінчилися. Дуже дорого виходить це онлайн навчання. Про якість взагалі вже мовчу», — скаржиться Юлія Подрушняк. 

Як ми писали раніше, дитячі садки та заклади спеціальної середньої освіти під час зимового локдауну працюють у звичному режимі, школи пішли на дистанційне навчання.