Те, що людина переїдає чи зривається з дієти, не обов'язково є ознакою розладу харчової поведінки — експерт
Насправді діагноз РХП є в дуже незначної кількості людей.
Розлад харчової поведінки (РХП) — це неадекватна харчова поведінка.
«Одні морять себе голодом, доводячи своє тіло до 35 кілограмів (анорексія), другі набивають живіт нефізіологічною кількістю їжі (компульсивне переїдання), треті роблять те, що й другі, але потім ще й виригують спожите, п'ють проносне, діуретики або відпрацьовують калорії в залі (булімія). Є ще четверті, які поділивши їжу на корисну і шкідливу, пів життя присвячують своєму ПП, яке зі здоровим харчуванням має мало спільного (орторексія)», — говорить фітнес-тренер Віктор Мандзяк.
Він наголошує, що насправді діагноз РХП є в дуже незначної кількості людей: анорексія — 0,3 % населення, булімія — 1 %. А те, що людина переїдає чи зривається з дієти, не обов'язково є ознакою РХП — зазвичай це означає, що людина ще не навчилася харчуватись адаптивно в час гіперсмачної і калорійної їжі.
Звідки взагалі беруться РХП?
Фітнес-тренер наполягає, що нема ніякого зв’язку між дієтою та РХП. Мета-аналіз 2023 року показує, що загалом адекватне схуднення захищає від РХП, а не сприяє йому. Винятком є близько 5 % людей, які мають вроджену схильність до невротизму — вони часто страждають на депресію, обсесивно-компульсивний розлад, синдром відмінника і різні види залежностей (аддикція).
«Чому, наприклад, при булімії людина виригує спожите? Бо хоче бути стрункою. Якби вона знала, що виригування їжі пошкоджує зубну емаль, залишає її голодною, змушуючи ближчим часом знову їсти. Якби вона знала, що її виригування — це завчена модель поведінки — звичка, і те, що звичку можна зруйнувати. Якби вона вміла витримувати важкі емоції. Якби вона не вдавалась до надмірних обмежень в їжі, які провокують зрив і два пальці в роті. Якби харчувалась ситно, смачно. Якби була впевнена, що її харчування не нашкодить її фігурі. Якби знала, що краса — то умовність. Якби це все, то імовірність розвитку булімії знизилась би в рази, навіть для генетично схильної до неї людини», — переконаний Віктор Мандзяк.
Фітнес-тренер підкреслює, що грамотне схуднення покращує, а не погіршує відносини людини з їжею.
«Людина їсть ситно і смачно, будучи впевненою, що це не шкодить її фігурі. Людина не відпрацьовує спожите в залі, а тренується, бо це корисно для здоров'я і фігури, маючи конкретний план, коли, скільки і як», — говорить він.
Що ж до тих 5 %, у яких схуднення може викликати психологічні проблеми — то справа не в схудненні, а в неврозі, говорить експерт.
Більше новин читайте на GreenPost.