Стресують усі — кардіолог радить, як захистити своє здоров’я

Стрес усюди, нагадує лікар-кардіолог Наталія Іванюк.

«Жодного дня не минає без стресу. Різної потужності і в різних проявах, короткочасний або довгограючий, хронічний або знову виникаючий, але він є нашим вірним другом», — говорить лікар.

Кардіолог пояснює, що в такій ситуації ми можемо засмучуватися та стресувати далі або ж узяти себе в руки і спробувати мінімізувати кількість стресових ситуацій.

Стреси бувають 4 видів:

1️) психологічні або емоційні, що виникають через сильні позитивні або негативні емоції;

2️) фізіологічні, пов'язані з впливом таких зовнішніх факторів, як спрага, голод, біль, спека;

3️) короткочасні, що виражаються у короткій природній реакції на зовнішнє подразнення;

4️) хронічні, з яких неможливо вийти без додаткових зусиль.

Наталія Іванюк розповідає, що негативний вплив стресу на наш організм стосується як фізичного самопочуття, так і психіки. Згодом стрес може призвести до гіпертонії, аритмії, інфаркту, гастриту, синдрому подразненого кишківника, виразкового коліту та депресій.

«За моєю статистикою, 9 з 10 пацієнтів на запитання «У вас у житті часто присутній стрес?» відповідають «Так» — і далі слідує невпинний монолог, як усе погано в житті! Робота стресова, зарплата маленька, у країні війна, та ще й цей страшний коронавірус. Якщо не перебити, це може тривати довго. Правда, був нещодавно чоловік на прийомі (той самий 1 з 10), відповідь якого мене приємно здивувала. «Я людина-антистрес», — сказав він мені. Не змогла стримати усмішку у відповідь. І настрій піднявся! Люблю позитивних пацієнтів!» — зізнається лікар.

Вона наголошує, що стресують усі, і ми не зможемо убезпечити себе від стресу на 100 %,  але можемо мінімізувати вплив стресу на наш організм.

Наталія Іванюк розповіла, яким чином сама досягає цієї мети.

• Чергувати роботу та відпочинок («намагаюся кожні 4 місяці вирватися на тиждень за місто, на море, на природу, хоч куди, щоб перезавантажитись»).
• Правильно планувати робочий день («намагаюся вранці виконати все найважливіше, на вечір залишити все інше»).
• Спати не менше 7–8 годин на добу.
• Не їсти на ходу, не заїдати нервової напруги. Планувати меню і час їди («судочки з їжею рятують»).
• Не намагатися пом'якшити симптоми стресу, вживаючи алкоголь.
• Займатися спортом, багато гуляти.
• Легко перемикатися («на роботі ти лікар, удома — мама та дружина, роботу додому не несу»).
• Не фіксуватися на неприємностях та переглядати своє ставлення до них, не зациклюватися на неприємних емоціях.
• У тупикових ситуаціях завжди запитувати себе: «Чи можу я щось змінити?» Якщо так – міняти, ні — змінювати ставлення.

«Ми не можемо прибрати стрес із нашого життя повністю, але і він не повинен керувати нами! Складно навчитися жити позитивно за будь-яких обставин, але важливо спробувати, а раптом вийде?» — пропонує лікар.

Також ми розповідали, як перестати стресувати за допомогою простих дихальних вправ.