Кондиціонери проти спеки: чи є альтернатива?

Глобальне потепління призводить до того, що дедалі більше людей використовують кондиціонери для охолодження. Але кондиціонери споживають багато енергії та шкодять клімату. Чи є альтернативи? І що буде, якщо далі користуватися ними? У Deutsche Welle зібрали думки експертів.

У мегаполісах життя без кондиціонера може бути некомфортним або навіть небезпечним. Але є дилема: ця технологія потребує багато енергії. Насправді на охолодження будівель припадає 10 % нашого світового споживання електроенергії. І це погана новина.

«Це порочне коло. Ми охолоджуємо приміщення, але нагріваємо вулицю, тим часом створюючи потребу в ще більшому охолодженні», — говорить Снеха Сачар, заступниця директора Clean Cooling Collaborative, яка працює над тим, щоб зробити охолодження сприятливого клімату доступнішим.

Але є й інші рішення, які не потребують величезної кількості енергії. Сьогодні американці все ще є одними з найактуальніших користувачів кондиціонерів у світі. 90 % домогосподарств у США мають ці прилади. А в деяких найспекотніших куточках світу цей показник не перевищує навіть 10 %. Але за прогнозами інші країни наздоганяють.

Графік показує, наскільки більше енергії країни з економікою, що розвивається, використовуватимуть у найближчі десятиліття для охолодження будівель.

«Якщо ви бачите ринок кондиціонерів в Індії — він зростає у двозначних цифрах. Населення Індії зростає, в Індії стає ще спекотніше, але також значна частина індійського населення урбанізується, переїжджає до міст. І все це разом створює величезний попит на кондиціонери», — зазначає Анкіт Каланкі, менеджер RMI, який працює над відкриттям глобального ринку високоякісних кондиціонерів.

Через такі тенденції прогнозується, що до 2050-го року глобальний попит на струм для охолодження приміщень зросте втричі. Питання полягає в тому, як задовольнити стрімкий попит, не посилюючи спеку.

Можливо, ви чули про ефект міського теплового острова — це коли міські райони нагріваються більше, ніж простір навколо, тому що весь цей бетон поглинає й утримує тепло. Крім того, є багато відпрацьованого тепла від людської діяльності, як от від транспорту чи кондиціонування повітря. Більше скверів з тінистими деревами та іншими рослинами зменшили б цей ефект, як, наприклад, у Берліні. В колумбійському місті Мадельїн вдалося знизити середню температуру на 2 °С буквально за три роки після висадки зелених коридорів. Взаємопов'язана мережа зелених насаджень охоплює десятки водних шляхів і жвавих забруднених вулиць. В Іспанії, у деяких кварталах Барселони, пріоритет віддають пішоходам і велосипедистам. За підрахунками міського Інституту глобального здоров'я, щороку можна було б уникнути 117-ти смертей, пов'язаних зі спекою, якби кількість машин на вулицях міста суттєво зменшити.

Наступним кроком є проектування будівель, які б не залежали від кондиціонерів. І тут дійсно можна повчитися у традиційної архітектури.

«До появи технологій, люди у всьому світі знаходили рішення для належного виживання. Ми маємо ретельно вивчати цю природну архітектуру», — говорить Чарльз Галлавардін, співзасновник Kanopea Archietecture S T3 Architects, який керує проектами біокліматичної архітектури в таких країнах, як В'єтнам і Мавританія.

У деяких сучасних будівлях це вже інтегровують. Наприклад, університет Катару використовує вітряні вежі для охолодження своїх будівель. Цей метод використовувався в Ірані й інших країнах близького Сходу протягом століть. Так звані вітровловлювачі призначені для захоплення свіжого повітря та направлення його всередину приміщення, гаряче повітря виштовхується.

Імовірно, ви також помітили, що будинки в країнах зі спекотним кліматом часто білі. Деякі країни, як-от Індія, повертають цей підхід, фарбуючи дахи білилами на вапнярній основі, які поглинають менше тепла. Це може знизити температуру в приміщенні на 2-5 °С. Проектуючи нові будівлі, біокліматичні архітектори прагнуть врахувати усі фактори.

«Слід звернути увагу на сонячну орієнтацію та стежити, щоб фасади не були під прямими сонячними променями. І тоді ми ще зазвичай вивчаємо напрямок вітру», — каже Чарльз Галлавардін.

Знати напрямок вітру важливо для проектування отворів, які сприяють перехресній вентиляції. Інші функції, які можуть допомогти запобігти нагріванню, — це пристрої для затінення, щоби зберегти фасад прохолодним. А добра теплоізоляція запобігає підвищенню температури через дах.

За словами експертів, ці методи можуть знизити температуру в приміщенні приблизно на 5 °С. Та чи означає це, що проблему вирішено?

«Будівельники, як правило, будують новобудови зі скла від підлоги до стелі, і це справжня проблема, тому що щоразу, коли ви ставите скло в будівлю, ви перетворюєте її фактично на гарячу коробку. Це як сонячна плита», — говорить Прасад Вайдія, старший радник Альянсу за енергоефективну економіку.

Архітектори й інженери кажуть, що ця естетика нині популярна, бо вона сприймається як сучасна та пропускає природне світло. Аби змінити це, потрібні більш суворі будівельні норми щодо енергоефективності.

«У більшості архітектурних шкіл цього не вчать», — наголошує Чарльз Галлавардін.

«Якщо зробити це стандартом, ви отримаєте рішення», — переконаний Прасад Вайдія.

Ще одна велика проблема полягає в тому, що цей підхід стосується лише нових будівель. Та як щодо старих погано ізольованих будівель, які вже існують? Це підводить нас до наступного рішення: більш ефективного кондиціонування повітря.

«Промисловість ґрунтується на технології, якій приблизно, 100 років. Це працює, це зручно. Після натискання кнопки ми отримуємо охолодження. Не було бажання чи ринкових факторів, які б стимулювали інновації», — говорить Снеха Сачар.

І справді видно, наскільки марнотратними можуть бути кондиціонери в таких місцях, як Індія, Сінгапур чи деякі частини США. Бо тут часто буває не лише спекотно, а й волого.

«Приблизно третина енергії використовується для контролю вологості», — розповідає Анкіт Каланкі.

У той час, як деякі сучасні моделі мають так званий «сухий режим» для контролю вологості, Каланкі каже, що кондиціонери все ще погано вимірюють рівень вологості в повітрі та відповідно скільки вологи їм видалити для оптимального кліматичного комфорту. Отже, багато людей вкрай неефективно використовують свої кондиціонери, переохолоджуючи приміщення чи надто знижуючи рівень вологості.

А як щодо ефективного охолодження в набагато більших масштабах? Така система вже функціонує в Сінгапурі. Тут підземний кондиціонер, який рекламують як найбільший у світі, охолоджує житлові будинки, банки та культовий готель. Ця технологія називається централізованим охолодженням, і вона може заощадити до 50 % енергії та викидів порівняно зі звичайними кондиціонерами. Вода охолоджується на рівні 25 м під землею, перш ніж подавати її по трубах до різних будівель.

«Проблема для централізованого охолодження є інфраструктури. Це великі капітальні інвестиції, які потребують великої інфраструктури», — підкреслює Анкіт Каланкі.

Це може здатися утопічним, але як і всі інші проекти, це рішення вимагає великого капіталу, ноу-хау і, звісно, обізнаності.

Більше новин читайте на GreenPost.