Українські водойми атакує паразит — що важливо знати кожному
Ставки хворіють. Паразити ширяться з теплом. Що робити рибалкам і споживачам?

Рибальський гачок, який зачепив не тільки луску, а й саму суть водної екосистеми. Українські ставки влітку більше не лише про відпочинок із вудочкою в руках. Вони стають дзеркалом кліматичних змін — і, видно, рибі дедалі важче витримувати таку спеку. Влітку 2025 року в прісноводних водоймах України почастішали випадки лернеозу — паразитарного захворювання, що стрімко поширюється через підвищення температури води.
Що таке лернеоз і як він вражає рибу
Лернеоз — це паразитарне захворювання, яке спричиняє ракоподібний паразит Lernaea cyprinacea. Його ще називають «якірний черв’як» через специфічну форму тіла. Паразит прикріплюється до тіла риби, проникає в тканини та спричиняє запальні процеси, вторинні інфекції, виснаження й навіть загибель.
Найчастіше хворобу діагностують у коропових видів: коропа, карася, товстолоба, білого амура. Але потенційно вразливими є всі прісноводні жителі — особливо в періоди, коли вода прогрівається вище 24–26 °С.
У теплій, стоячій або повільно проточній воді паразити розмножуються швидше, а імунітет риб знижується. Тому лернеоз — не просто паразит, а індикатор екологічного стресу. Захворювання здатне уразити від 30 до 80 % риби у ставку, що ставить під загрозу і рибне господарство, і харчову безпеку.
Паразит живиться кров’ю риби, а в місцях проникнення утворюються виразки та пухлини. Риба стає млявою, втрачає апетит, часто зависає біля поверхні. Згодом — гине.
Географія зараження: де вже хворіє, а де ще тримаються
Згідно з повідомленнями фахівців, лернеоз уже зафіксований у низці областей центральної та південної України — серед них Полтавська, Черкаська, Кіровоградська та частина Одеської. Найгірша ситуація — у невеликих приватних ставках, де відсутній належний контроль за станом води та здоров’ям риби.
Порівняно стабільною лишається ситуація у гірських районах Західної України та в регіонах із добре організованим водообміном. Наприклад, деякі господарства Львівщини та Тернопільщини впровадили системи циркуляції води та аерації, що зменшують ризик перегріву й зараження.
Фахівці наголошують, що своєчасне виявлення симптомів — головний фактор зменшення збитків. На жаль, у багатьох господарствах досі немає регулярного моніторингу, а отже, паразит поширюється безперешкодно.
Чим це загрожує рибалкам і споживачам
На перший погляд, паразит шкодить лише рибі. Але насправді лернеоз має низку побічних ризиків і для людини. Споживання інфікованої риби, навіть після термічної обробки, не рекомендоване — вона може містити токсини, що виділяються паразитом, а також бути вогнищем вторинних бактеріальних інфекцій.
Для рибалок лернеоз означає не лише зіпсований улов, а й економічні втрати. Приватні ставки часто не повідомляють про інфекцію, а отже, риба з ознаками захворювання може потрапляти на прилавки.
Найбільшу загрозу це становить для дітей, людей з ослабленим імунітетом, а також тих, хто часто вживає рибу у сирому чи слабосоленому вигляді.
Щоб зменшити ризики для здоров’я, варто дотримуватися таких простих правил:
- Уникати купівлі риби з несертифікованих водойм.
- Ретельно перевіряти зовнішній вигляд: луски, плавці, колір м’яса.
- Термічно обробляти рибу, навіть приготовану на природі.
- Повідомляти місцеву владу у разі масової загибелі риби у ставку.
Профілактика і лікування: чи можна цьому зарадити
Фахівці радять господарствам не чекати, поки захворювання «вибухне», а діяти на випередження. Зокрема, наголошується на необхідності регулярної діагностики, очищення ставків, а також дотримання гігієнічних норм.
Серед методів профілактики захворювання:
- регулярна заміна води у ставках;
- аерація води у спекотні періоди;
- ізоляція заражених риб від здорових;
- використання спеціальних препаратів (наприклад, формалін у допустимих концентраціях).
Нині не існує універсального препарату, що боровся б із лернеозом безпечно й гарантовано. Але важливу роль відіграє зміцнення імунітету риб — наприклад, через якісне харчування та створення умов, близьких до природних.
Усе більше господарств переходять на біоорієнтовані технології — зокрема, вирощування риби у багатовидових ставках, де природні хижаки паразита (наприклад, певні види малька) допомагають зменшити кількість личинок.
Більше новин читайте на GreenPost.







