Інвалідність та право на працю: як це поєднується

Право громадян, зокрема осіб з інвалідністю, на працю закріплені у ст. 43 Конституції України, яка вказує: «Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується». Яким чином реалізувати це право в Україні для людини з інвалідністю, GreenPost розповів адвокат Віталій Собкович.

Влаштування на роботу

Юрист зазначає, що ст. 2 КЗпП серед ознак, за якими забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці (зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників), називає інвалідність.

Окрім того, ч. 1 ст. 17 закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» гарантує інвалідам право працювати саме з урахуванням індивідуальних програм реабілітації — на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

«Підприємства, установи й організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю,адаптуючи для цього основне та додаткове обладнання, технічне оснащення та пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю», — ідеться у статті.

Натомість відмова в укладенні трудового договору або у просуванні по службі, звільнення з ініціативи адміністрації, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не допускається. Винятки можливі в разі, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан здоров'я такого працівника перешкоджає виконанню професійних обов'язків, загрожує здоров'ю та безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру й обсягу загрожує погіршенню здоров'я осіб з інвалідністю.

Стаття 18 цього ж закону регламентує підбір робочого місця — він «робиться переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи».

Особам з інвалідністю, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах, організаціях, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою виконання роботи вдома.

Окрім того, за бажанням особи з інвалідністю можуть залучатися до оплачуваних громадських робіт.

Звільнення з роботи

Віталій Собкович нагадує, що у ст. 40 КЗпП визначені підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. До таких підстав зокрема належать:

• п.2 ст.40 — виявлена невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню роботи, а так само в разі відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків потребує доступу до державної таємниці;
• нез'явлення на роботу протягом понад чотирьох місяців підряд унаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності та пологах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) за певного захворювання. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Умови для звільнення працівників-інвалідів представлені в листі Мінпраці від 16.09.2010 р. № 294/13/116-10.

Загалом же роботодавець може звільнити працівника за пунктом 2 статті 40 КЗпП у разі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає продовженню роботи лише в таких випадках:

• у разі відсутності вакантного робочого місця, посади, на які роботодавець повинен перевести працівника відповідно до медичного висновку;
• за умови відмови працівника від переведення на іншу роботу згідно з рекомендаціями медичного висновку;
• якщо згідно з медичним висновком працівник визнається непрацездатним і не визначаються види робіт, які він може виконувати в силу такої його працездатності та необхідності охорони його здоров'я.

Юрист наголошує, що в разі застосування праці інвалідів, роботодавець зобов’язаний враховувати рекомендації МСЕК, оскільки нестиме відповідальність, якщо невиконання цих рекомендацій призведе до погіршення стану здоров’я працівника-інваліда.

Віталій Собкович також зазначає, що статтею 170 КЗпП на роботодавця покладено обов’язок перевести працівників, які за станом здоров’я потребують надання іншої, легшої роботи, на таку роботу за їх згодою та відповідно до медичного висновку тимчасово або без обмеження строку. Крім того, відповідно до частини 2 статті 40 КЗпП звільнення за пунктом 2 статті 40 КЗпП допускається за умови, що працівника, стосовно якого виявлено невідповідність займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я, неможливо перевести за його згодою на іншу роботу, яка відповідає його стану здоров’я.

Також ми розповідали про те, коли інвалідність не захистить від звільнення: поради юриста.