«Читаючи, ви приносите користь не тільки собі, а й усьому людству»: науковці з’ясували, як читання впливає на мозок

Нещодавно науковці вирішили з'ясувати, наскільки сильний перехід від читання до відеоформату вплинув на наш мозок та еволюцію людини як виду. Професор фонетики та нейролінгвіст із Лундського університету Мікаель Ролл вивчив дані більш ніж у 1 тисячі людей і з'ясував, що в мозку тих, хто любить книги, є відмінні анатомічні риси, розповідає лікар Олександра Литкіна.

Дослідник помітив особливу різницю у двох областях лівої півкулі, які відповідають за розуміння та відтворення мови. Одна з них — передня частина скроневої частки, відповідальна за асоціації навколо різних типів значної інформації та їх класифікацію. Щоб ми зрозуміли значення, наприклад, слова «рука», ця частина мозку поєднує візуальну, сенсорну та моторну інформацію про руки — про те, як ми ними рухаємо, як їх бачимо та відчуваємо. Друга область — звивина Гешля. Це ділянка у верхній скроневій частці, де розташована слухова кора (найвищий шар мозку).

Логічно, що при регулярному читанні передня частина скроневої частки в лівій півкулі збільшується, адже що більша область мозку, відповідальна за розпізнавання сенсів, то легше розуміти слова та читати. Менш очевидно, що слухова кора теж задіяна у читанні, адже здається, що це переважно зоровий процес. Проте, щоб навчитися зіставляти літери зі своїми звуками, ми спочатку повинні зрозуміти динаміку та ритм мовлення, і навіть структуру звуку кожного слова. Ця здатність, яка називається фонологічною обізнаністю, дуже важлива для розвитку навичок читання у дітей.

Раніше науковці виявили, що у людей із дислексією — порушенням здатності до оволодіння навичками читання — тонша ліва звивина Гешля. Нове дослідження показало, що товщина кори відрізняється у людей із дислексією та без неї. Виявилося, що це стосується всього людського виду: що товстіша слухова кора, то краща навичка читання.

Крім того, відомо, що у багатьох людей у ​​лівій півкулі слухової кори знаходиться багато мієліну — ліпідної (жирової) субстанції, яка служить оболонкою для нервових волокон. Мієлін збільшує швидкість нейронного зв'язку й ізолює клітинні «дроти» мозку один від одного. Ці нейронні дроти функціонують як невеликі обчислювальні блоки.

Передбачається, що що більше вони ізольовані один від одного та що швидше взаємодіють, то краще обробляємо різні категорії, необхідні для розуміння мови.

Концепція «балонної моделі» зростання кори головного мозку говорить, що велика кількість мієліну здавлює лівопівкульні ділянки кори, робить їх більш плоскими і витягнутими. Тому, попри те, що ліва слухова кора у затятих читачів збільшується, вона все одно залишається тоншою й витягнутою порівняно з правою корою головного мозку.

Це не означає, що що тонша структура головного мозку, то краще. Складні навички, які вимагають обробки й об'єднання інформації, даються краще, якщо кора товстіша. Відомо, що передня скронева частка, в якій відбувається переробка інформації, — найтовстіша структура кори головного мозку. Можливо, тому що в ній найбільше взаємодіють один з одним нейрони.

Про пристрасть людини до читання можна зрозуміти зі структури її мозку. Але не варто забувати, що цей орган податливий — він змінюється, коли ми освоюємо нову навичку чи відпрацьовуємо вже набуту. Наприклад, одне дослідження показало, що в період інтенсивного вивчення нової мови у молодих людей збільшилася товщина кори в галузях головного мозку, які відповідають за розуміння та відтворення мови. Ймовірно, схожим чином у процесі читання змінюється структура лівої звивини Гешля та скроневого полюса.

«Тому якщо хочете, щоб ваша слухова кора росла, читайте книги. Але найважливіше, що варто зрозуміти: людський вигляд може змінитися, якщо ми перестанемо читати. І насамперед ми станемо гірше інтерпретувати сигнали від навколишнього світу та одне одного. Тому, читаючи книгу, ви приносите користь не тільки собі, а й усьому людству», — говорить лікар.

Більше новин читайте на GreenPost.