Понеділок, 06 Липня 2020
Догори
Дати відгук

Зона щастя для чорного лелеки

Для лісових видів головний ворог – людисько з бензопилкою

9 хв на прочитання02 Березня 2020, 21:00 950
До Червоної книги України занесено майже 550 видів тварин. Одна з головних причин бідового стану цих видів – руйнування, знищення їхніх домівок (місць проживання) До Червоної книги України занесено майже 550 видів тварин. Одна з головних причин бідового стану цих видів – руйнування, знищення їхніх домівок (місць проживання)
Поділитись:

Ви пробували розмножуватися на дивані, ніжки якого в цей час підпилюють бензопилою? Або годувати дітей поруч із працюючим трактором чи багатотонажним лісовозом? Отож бо.

Для лісових видів чи не головний ворог – людисько з бензопилкою, яке зносить придатні для гнізд чи кубел дерева та приводить в затишні урочища гуркотливі трактори й тягачі.

Рубки нищать гнізда і кубла

До Червоної книги України занесено майже 550 видів тварин. Одна з головних причин бідового стану цих видів – руйнування, знищення їхніх домівок (місць проживання). Іншими словами, нема тваринкам де вивести потомство, виростити нащадків, висидіти яйця, вигодувати пташенят-звірят.

Аналіз Червоної книги України показує, що через рубки потерпають майже 90 видів рідкісної фауни. А на додачу – 120 видів тварин, занесених до списку ІІ «Види фауни, що підлягають особливій охороні» Бернської конвенції (Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі 1979 року). Рубки знищують гнізда й токовища, прихистки кажанів, місця зимівлі змій, жаб та тритонів, харчову базу жуків та інших комах, місця зростання рідкісних рослин.

Чорний лелека, скажімо, десятки років використовує своє гніздо (це називається «гніздовий консерватизм»). Якщо дерево з гніздом спиляти, птахам доведеться шукати нове, але не факт, що ці пошуки будуть успішними. Чорні лелеки – відлюдники, їм треба усамітнене, віддалене від шуму і метушні місце. Тож навіть якщо дерево з гніздом не чіпати, птахи можуть покинути свою багаторічну домівку через фактор неспокою, через шум та галас, без якого лісорозробки не обходяться.

Лелека чорний. Image by TeeFarm from Pixabay

Це стається й з гніздами інших птахів. У Вищедубечанському лісництві (Київська область) в 1997 році орлани-білохвости залишили гніздо через рубку, яка проходила неподалік. У 2008 році Українським товариством охорони птахів було виявлено в лісах північної частини Київської області 11 гнізд хижих птахів, з яких через 8 років залишилася одна третина. Всі інші гнізда були знищені суцільними рубками. І це не тільки українська статистика. Так, в США на плато Кайбаб в 1980-х роках через рубки постраждало 80% гнізд яструба великого.

Дістається не тільки тваринам. Рубки знищують місця зростання багатьох видів первоцвітів (підсніжники, шафрани, проліски тощо), орхідей, інших рідкісних рослин. Це відбувається не тільки через знищення гусеницями тракторів та коліс вантажівок, а й через зміни освітленості, вологості, ерозію ґрунту.  Так в третій декаді лютого фахівці Київського еколого-культурного центру за інформацією громадян обстежили сім можливих місць зростання підсніжників в Обухівському, Білоцерківському, Васильківському, Рокитнянському, Сквирському районах Київської області. Але було підтверджено тільки одне місцезростання підсніжників – в Обухівському районі. Дослідники описують жахливий стан тих лісів, де люди колись бачили підсніжники. Вони нещадно вирубані. Первоцвітів там немає і вже не буде.

Не можна заповідати усі ліси. Що робити?

Часто останнім прихистком «червонокнижників» стають заповідники або національні парки, де рубки суворо обмежені або взагалі заборонені. Але заповідати усі десять мільйонів гектарів лісів екологам навряд чи вдасться. Що робити? Як захистити тварин, які мешкають не в заповідних, а в експлуатаційних лісах?

Екологи пропонують скористатися світовим досвідом і створювати охоронні зони навколо місць проживання, зростання, розмноження і зимівлі рідкісних видів. В таких зонах забороняється проведення усіх видів рубок, рух техніки, перебування людей. Причому обмеження на більш віддалених від гнізда/кубла територіях можуть носити сезонний (тільки на період розмноження) характер. Створювати зони простіше, ніж заказники, заповідні урочища або пам’ятки природи. Площі таких зон відносно невеликі, що дозволяє лісопідприємствам зберегти можливість активного господарювання на більшості своїх угідь. Тобто – це вигідна справа і для лісників.

«У Швеції охоронні зони з забороною рубки радіусом 200 м створені навколо гнізд орлана-білохвоста. У Східній Німеччині біля гнізд скопи, орлана білохвоста і малого підорлика з радіусом 100 м створювалися зони, в яких заборонялася будь-яка господарська діяльність, і з додатковим радіусом в 100 м, де господарська діяльність заборонялася в гніздовий період», – повідомив GreenPost доктор біологічних наук Іван Парнікоза.

Орлан-білохвіст. Фото надане Українським товариством охорони птахів

У невеликій за площею Латвії навколо гнізд рідкісних птахів було створено понад 300 охоронних зон. В Естонії тільки для охорони місць проживання білки-летяги, занесеної до Червоної книги Естонії, в 2017 році було заплановано розширити межі 13 існуючих охоронних зон і створити 25 нових. РадаМіністрів Білорусі в 2013 році затвердила постанову, якою визначено порядок охорони місць проживання рідкісних тварин і рідкісних рослин користувачами земельних (водних) ділянок. А ЄС у травні 1992 ухвалив Директиву 92/43/ЕЕС «Про збереження природних середовищ існування і дикої фауни і флори», яка акцентує увагу на збереженні місць проживання, зростанні рідкісних видів фауни і флори.

Створення охоронних зон давно довело свою ефективність. Орнітологи США провели на початку 2000-х обстеження Великих Озер. Усі 150 гнізд скопи (хижий птах, який живиться рибою), навколо яких були створені охоронні зони, залишилися жилими. У Польщі в охоронних зонах гніздиться 30-40% польської популяції червоного шуліки і пугача, а також близько 70% популяції орлана-білохвоста. За даними польських орнітологів, всі види хижих птахів (крім скопи), навколо гнізд яких створені охоронні зони, збільшують свою чисельність.

Досвід України – позитивний!

Наша країна вже має досвід створення охоронних зон навколо місць проживання, зростання, розмноження і зимівлі рідкісних видів флори і фауни в Україні. Спочатку це робилося на суто добровільних засадах, з доброї волі лісоводів.

«В 1974 році в Чудовському лісництві (Чернігівська область) добросердні лісоводи виключили з планів рубок ділянку лісу з гніздом чорного лелеки. Подібні ініціативи згодом мали місце у Кам'янському та Воропаївському лісництвах (Київська область). Однак ці зусилля були скоріше винятком із загальної згубної практики знищення гнізд рідкісних птахів завдяки рубці лісу», – розповів GreenPost орнітолог Станіслав Вітер.

Він також повідомив, що одним з піонерів створення охоронних зон був національний парк «Гомільшанські ліси». У 2011 році навколо гнізд знайдених рідкісних птахів були визначені й зафіксовані в Проєкті організації території парку 52 охоронні ділянки для 14 видів рідкісних птахів. Сьогодні парк має 260 охоронних зон місць проживання рідкісних видів тварин і рослин.

Сова бородата. Фото надане Українським товариством охорони птахів

Наприкінці 2016 Мінприроди (попередник нинішнього Мінекоенерго) ухвалило наказ № 557 "Про додаткові заходи стосовно збереження рідкісних та зникаючих видів тварин і рослин", спрямований на створення охоронних зон навколо місць проживання 80 видів рідкісних рослин і 80 видів рідкісних тварин в національних парках і біосферних заповідниках.

Наказ про створення охоронних зон навколо місць проживання рідкісних видів тварин і рослин 20 січня 2017 р. затвердило й Держлісагентство України. Але цей наказ був швидше рекомендаційним. Створенням охоронних зон перейнялися лише шість обласних управлінь лісового та мисливського господарства з 22-х.

Але в цілому робота зі створення рятівних зон була успішною. Наразі в Україні виділено 2779 таких зон, в тому числі для рідкісних рослин - 973, тварин - 1806 зон, в тому числі для птахів 1292 зони.

 

«Охоронними зонами взято під захист 40% -50% місць гніздування чорного лелеки, 25% -30% орлана-білохвоста, 5% - 10% змієїда», – зазначає Іван Парнікоза.

Охоронні зони також захищають гнізда пугача, малого і великого підорлика, білоспинного дятла, токовища глухарів і тетеруків тощо.

Потрібен сильний закон

26 жовтня 2016 року в Україні були затверджені нові Санітарні правила в лісах України, якими передбачено створення охоронних зон навколо гнізд червонокнижних хижих птахів, чорного лелеки, токовищ глухарів і тетеревів. Однак цього замало.

«Охоронні зони повиннібути також передбачені для місць проживання, зростання, розмноження, зимівлі рідкісних видів звірів, амфібій, рептилій, комах, молюсків, а також длячервонокнижних рослин, грибів, лишайників. Для цього необхідно внести відповідні зміни до Лісового кодексу України та Закону «Про Червону книгу України», що передбачають розробку та затвердження спеціального Положення про охоронні зони Кабміном України або Мінприродою України як це зроблено в Польщі», – зазначив під час круглого столу, який днями відбувся у Комітеті з питань екологічної політики, заступник голови комітету Олександр Маріковський.

На цьому круглому столі, що проходив під головуванням очільника комітету народного депутата Олега Бондаренка, обговорювалися правки до законопроєкту №2351 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу)” перед другим читанням. Ухвалений Верховною Радою у першому читанні, цей законопроєкт передбачає й обов’язкове створення охоронних зон для рідкісних тварин та рослин у лісах.

Тетерук. Image by Jayne Simmons from Pixabay

В законі буде вказано максимальний радіус охоронних зон – 300 метрів. А для рослин - 50 м. А конкретно для кожної тварини і рослини буде розмір, прописаний в положенні про зони, яке розробить і затвердить Мінекоенерго.

Участь у круглому столі узяли екологи, представники Держкомлісгоспу на чолі з його головою Андрієм Заблоцьким, зоозахисники, фахівці з екологічного законодавства, автори законопроєкту. Вони, зокрема, узгодили розміри зон для різних видів та уточнили формулювання мети створення цих зон. Узгоджені правки днями будуть розглянуті на засіданні Комітету з метою остаточно їх ухвалити і передати законопроєкт «під купол» на друге (остаточне) читання і ухвалення.

Природозахисна громадськість з нетерпінням очікує ухвалення цього закону. А найбільше виграє, звичайно ж, наша неповторна українська природа.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.