Догори
Дати відгук

Жодне підприємство не отримало права на вилов риби в басейні Чорного моря — представник Держрибагентства

21 квітня — День міграції риб.

9 хв на прочитання21 Квітня 2024, 07:32
Зображенн згенероване ШІ Зображенн згенероване ШІ
Поділитись:

21 квітня у світі відзначається День міграції риб, метою якого є підвищення поінформованості щодо вагомості міграції риб і залучення людства до збереження річок. В Україні ситуація з міграцією риб і так була непростою, а після 24 лютого 2022 року стала ще складнішою. Що впливає на ці процеси, як вони позначилися на асортименті та безпечності риби на українських прилавках, а також що ми особисто можемо зробити для збереження водних екосистем нашої країни? На запитання GreenPost відповів заступник директора департаменту організації використання водних біоресурсів, аквакультури та наукового забезпечення Держрибагентства Олексій Ногарев.

— Які фактори, на Вашу думку, можуть впливати на стан річок в Україні, без яких функціонування екосистеми є неможливим?

— Якщо йдеться про повноцінне, якісне функціонування водних екосистем, то головним фактором, який може на це впливати, є водність. Останніми роками, в зв'язку з глобальним потеплінням, спостерігаємо загалом таку тенденцію в світі, як зменшення водності. Поверхневі стоки щорічно зменшуються, хоча цього року навесні ми їх не спостерігаємо — зараз у нас є достатня водність.

Зарегульованість річок також впливає на повноцінне функціонування екосистем. В Україні річки здебільшого зарегульовані греблями, починаючи від Дніпровських водосховищ і закінчуючи греблями на малих притокових річках. Прикладами незарегульованих річок в Україні є Десна, Тиса та їх окремі притоки. На цих річках ми ще можемо спостерігати такі природні процеси, як функціонування екосистем у тому нативному вигляді, як воно має бути в природі.

Скажіть, будь ласка, з огляду на останні події (говорячи не тільки про ведення бойових дій, а й про підрив Каховської ГЕС), яким чином населення може вплинути на збереження водних екосистем? Що можна зробити, а чого не варто — в контексті і вилову риби, і, можливо, інших дій, які мають негативний вплив на водні екосистеми нашої країни?

— Щодо Каховської ГЕС, то, мабуть, треба ще трішки часу, якоїсь ретроспективи, аби повноцінно прослідкувати, який вплив на водні екосистеми, на водних мешканців спричинила ця подія — наразі неможливо провести такі дослідження через безпекову ситуацію. Що ж до діяльності людини, то що менше людина втручається в природне середовище, то, мабуть, для природи буде краще. Хоча якщо врахувати урбанізацію, то станом на сьогодні ми одними діями спричиняємо якийсь вплив і відповідно мусимо проводити і якісь інші дії, аби мінімізовувати негативний вплив. Наприклад, через створення гребель на Дніпрі у нас річкова система перетворилась на озерно-річкову — це означає й інтенсивні замулення, й ерозію берегів, і втрачену здатність до самоочищення... Ми вже втрутились, і зараз просто треба думати, які заходи проводити, щоб мінімізовувати цей негативний вплив.

А що саме може впливати на міграцію риб? І яка ситуація в Україні з очищенням водойм?

— Держрибагенство розглядає переважно такі заходи очищення, як біологічна меліорація, очищення за допомогою вселення риб-меліораторів, які споживають мікроводорості, водну рослинність — це вселення білого товстолоба, білого амура. Тим самим ми збільшуємо рибопродуктивність, зменшуючи забруднення органічної речовини, яка накопичується у водоймах. Звісно, ці заходи поступаються механічній меліорації, але все ж є дієвими, і при достатніх обсягах ми сподіваємось вийти на такий рівень, коли зможемо суттєво покращувати стан водних екосистем.

А оце «зариблення» відбувається на всій території України чи зараз ідеться лише про окремі регіони?

— Зараз ми обмежені в цьому через військові дії. Раніше такі заходи повноцінно функціонували у нас, рибовідтворювальні комплекси працювали по всій Україні. Водосховища Дніпра зариблялися, так само й основні водойми інших регіонах — і природні, і ті, які орендовані. Слід зазначити, що Держрибагентством останнім часом ініційовано питання розробки регіональних програм розвитку рибного господарства в областях, і серед основних напрямів реалізації цих програм є заходи вселення молоді водних біоресурсів у водойми областей, де відповідні програми розроблені та затверджені рішенням обласних рад.

Говорячи про події останніх років — які в нас види риб зникли, які на межі зникнення, а які, можливо, навпаки, з'являються ще більше — і річкові, і в акваторії наших морів?

— Фактів повного зникнення не зафіксовано — йдеться хіба що про малочисельність окремих видів водних біоресурсів. Слід врахувати той факт, що відсутність певного виду у водоймах окремих областей не може свідчити про відсутність зазначеного виду загалом по Україні. Але до малочисельних видів уже можна віднести лосося чорноморського — виду, по якому можна стверджувати, що він на межі зникнення в Україні, оскільки трапляються дуже одиничні факти його вилову. Також малочисельною є популяція вугра європейського, якого ми можемо зустріти здебільшого у водоймах Шацьких озер. Ще марена дніпровська — це теж була розвинена популяція до будівництва гребель на Дніпрі, та через будівництво порушилися процеси її природного відтворення. Одиничні екземпляри даного виду зустрічаються, зокрема, в нижній течії Дніпра.

До слова, яка у нас зараз ситуація з виловом і транспортуванням такої риби, як бичок чорноморський? Адже раніше на прилавках в Києві й Одесі їх було повно, а зараз цієї риби немає вже ніде. Можливо, через заборону вилову в акваторії Чорного моря чи цей вид вже починає зникати?

— У нас видів такої риби, як бичок, не менше п'яти і їх в цілому можна об’єднати в групу «бички». І от зараз, звичайно, для рибалок немає доступу до Чорного моря. Безпекова ситуація не дає можливості здійснювати вилов риби, тому, звісно, може спостерігатися певний дефіцит окремих видів на прилавках, бо він не добувається в таких обсягах, які дозволяють його реалізовувати. Але це жодним чином не може свідчити про те, що цей вид перебуває під загрозою зникнення — просто відсутня можливість його добування. Це є найбільш вірогідною причиною, чому він відсутній.

З огляду на ведення бойових дій і підрив Каховської ГЕС — чи є безпечним вилов риби в українських водоймах: у річках, у морях загалом та її вживання населенням, і чи є, скажімо так, служби, які слідкують за дотриманням заборони на вилов риби в акваторіях морів? Ідеться про всіх наших рибалок, які на невеликих суднах раніше виходили в моря і здійснювали вилов риби на продаж. Чи це якось контролюється і чи безпечно в таких людей купувати рибу?

— У поточному році Держрибагентством не було реалізовано жодного лоту для промислового вилову риби в басейні Чорного моря, тобто юридично жодне підприємство не отримало права на вилов риби в басейні Чорного моря.

Щодо фактів браконьєрства — звісно, вони можуть бути, але це явно не ті обсяги, які дозволять  повноцінно наситити ринок подібною продукцією. Додатковий контроль також здійснює Державна прикордонна служба, і наші мужні військові, і поліція, й СБУ. Якщо всі служби не мають права ворога пропустити, то і на рибалку як на потенційного диверсанта буде дуже багато уваги. Я думаю, що і ті рибалки, які мешкають в прибережних регіонах, це розуміють і не наражаються на небезпеку. А от щодо якості рибної продукції, то загалом вилов риби загалом є безпечним, але от збір мертвої риби є небезпечним фактором. Що ж до контролю, то скажу, що паразитологічний моніторинг нашими профільними науковими установами здійснюється. У подальшому функції контролю за дотриманням санітарних норм при здійсненні реалізації цієї риби покладено на Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів.

Останнє запитання: скажіть, будь ласка, що впливає на міграцію риби з річок у море й у зворотному напрямку та яка ситуація з міграцією риби в наших водоймах?

— Тут треба виокремити, яка вона може бути за типом. Міграція може бути нерестова, коли риба або йде на нерест, або скочується після нересту. Якщо брати, наприклад, екосистеми «море-річка», то напівпрохідні осетрові чи оселедець у морі здійснюють нагул, але на нерест піднімаються вгору за течією. Може бути і сезонна, наприклад передзимова міграція — це більше стосується прісноводних екосистем: риби згуртовуються в зграї, обирають ділянки водойми, де здійснюється їх зимівля, і впадають в такий малорухливий період, менше витрачають енергії, але в той же час ці ділянки збагачені киснем, мають проточність, що дозволяє їм при менших затратах енергії залишатись у повному життєвих сил стані. І ще можна виокремити міграцію вимушену — внаслідок локального погіршення умов існування: до прикладу, зниження рівня кисню на певній ділянці водойми або якесь  хімічне чи фізичне забруднення, тому риба вимушена буде вибиратися з цієї ситуації і здійснювати міграцію на відстань, поки не покращиться ситуація.

Але міграція риб у класичному вигляді — це саме нерестові міграції. До речі, наразі у водоймах України триває період весняно-літньої заборони на лов риби в зв’язку із нерестом, тому закликаю громадян України відповідально ставитись до наших екосистем, дотримуватись правил риболовлі при здійснення рибальства та не забруднювати довкілля, перебуваючи на берегах водойм України.

Дякуємо за розмову!

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Еко
Квіти на дачі Квітник Висадка квітів
6 вічнозелених квітучих чагарників для саду
2 хв на прочитання34 хвилини тому
Люди дивляться на покинутий район Вароша — територію, окуповану турецькими військовими з часів розділу Кіпру у 1974 році — під час прогулянки пляжем у Фамагусті, Кіпр, 5 серпня 2019 року. Фото: Reuters
На Кіпрі вже півстоліття існує місто-примара, яке раніше було туристичним курортом: ось як воно виглядає (ФОТО)
4 хв на прочитання5 годин тому
Захист Чорнобильської зони Незаконні рубки дерев
Захист лісового заповідного фонду Чорнобильської зони: з квітня незаконних вирубок деревини не виявлено
1 хв на прочитання6 годин тому
Незаконно Вирубали дерев Збитки довкіллю Незаконна рубка
На Вінниччині незаконно вирубали дерев на майже 1,5 мільйона гривень
1 хв на прочитання11 годин тому
24 травня - Європейський день парків
1 хв на прочитання12 годин тому
Декілька цікавих ідей щодо оформлення клумб із цегли (ФОТО)
1 хв на прочитання13 годин тому
Дзвіночок карпатський для альпійської гірки, розарію чи як невисокі бордюри вздовж клумб і доріжок (ФОТО)
1 хв на прочитання21 година тому
«Льодовик Судного дня» почав танути швидше за очікуване — науковці стурбовані можливими наслідками
2 хв на прочитанняВчора
Більше з GreenPost