Збитки Європи через кліматичну кризу склали 500 млрд євро, найбільше постраждали Німеччина, Франція та Італія

Сильні повені та інші екстремальні погодні умови обійшлися Європі у суму близько пів трильйона євро за останні чотири десятиліття. Німеччина, Франція та Італія постраждали найбільше, повідомляє The Guardian.

За період з 1980 по 2020 рік від 90 000 до 142 000 смертей було пов’язано з погодними та кліматичними подіями, переважна більшість із яких була викликана глобальним потеплінням.

Дані, опубліковані Європейським агентством з довкілля 3 лютого, не показують чіткого співвідношення між впливом кліматичної кризи та зростанням збитків за десятиліття. Це пов’язано з тим, що економічні наслідки зазвичай спричинені кількома основними значущими подіями: понад 60% матеріальних втрат були викликані лише 3% погодних явищ за той період. До того ж природні катаклізми можуть статись будь-де й значно змінити результати.

«Немає чіткої закономірності у виникненні екстремальних подій. Вони все ще є значною мірою випадковими. Але адаптація до них триває і має свій вплив», – говорить один із провідних авторів дослідження, Вутер Ванневвіль.

Той факт, що економічні втрати не зростають виразно, не має заспокоювати людей, зазначає дослідник. Він наголошує на важливості підготовки та адаптації інфраструктури до екстремальних погодних умов, які, імовірно, виникатимуть частіше й стануть інтенсивнішими через поглиблення кліматичної кризи та глобальне потепління. 

«Ми не помічаємо тенденції, не тому, що зміна клімату нереальна. Причина полягає в тому, що відбувається значна протидія кліматичній кризі. Усе більше країн впроваджують адаптивні стратегії», – стверджує Ванневіль.

Держави й далі повинні інвестувати в адаптацію до погодних умов, оскільки успіхи у захисті від наслідків кліматичної кризи в Європі дуже різниться, вважає дослідник. 

«Навіть якщо ми досягнемо чистих нульових викидів до 2050 року, усе одно буде необхідна адаптація, щоб обмежити негативний вплив», – запевняє він.

Велика Британія відмовилася від членства в ЕЕА, Європейській агенції довкілля, після Брекзиту, хоча інші країни, що не входять до ЄС, такі як Норвегія та Швейцарія, є її членами. 

Однак Велика Британія теж взяла участь у дослідженні. Її збитків було нараховано на суму приблизно в 57 мільярдів євро за 40 років, що еквівалентно майже 1000 євро на людину. Близько 70% економічних втрат було застраховано, що є найвищим показником серед усіх досліджених країн.

ЕЕА порівняла дані про економічні збитки, надані страховиками та іншими комерційними джерелами. Діапазон втрат за їхніми оцінками сягає від 450 до 520 мільярдів євро. Значна відмінність даних викликана різними методами їх збору. 

Трохи менше чверті збитків (23%) за період у 40 років було застраховано, проте цей показник сильно відрізняється по країнах: у Данії та Нідерландах він становить більше половини, тоді як у Литві та Румунії – лише близько 1%.

Найвищі втрати на душу населення за цей період мали Швейцарія, Словенія та Франція, а найбільших збитків на площу країни зазнали Швейцарія, Німеччина та Італія.

Раніш ми писали, що 25 % українців вважають екологічні проблеми одними з головних загроз для Ураїни