Води мало, але її можна опріснити чи використати повторно: ЄС та Йорданія об'єднують зусилля

В умовах, коли половина населення планети вже стикається з нестачею води, країни об’єднують зусилля для боротьби з глобальною кризою. Про це розповідає Euronews.

Частка населення Землі, яке стикається з нестачею води, збільшуватиметься внаслідок зміни клімату. Ризики включають шкоду довкіллю, відсутність продовольчої безпеки, вимушену міграцію та конфлікти.

Йорданія увійшла до трійки найбільш незабезпечених водою країн світу: за оцінками, доступний об’єм води становить 61 м³ на душу населення на рік — значно нижче за поріг у 500 м³, що характеризує нестачу води.

Тиск на дуже обмежені ресурси посилився через зміну клімату та багатомільйонні хвилі біженців у цьому стабільному королівстві в останні десятиліття.

Рука допомоги ЄС у водному секторі

Європейський Союз спільно з Європейським інвестиційним банком та агентствами з розвитку, такими як німецький KfW та французький AFD, фінансує велику кількість проектів за допомогою грантів і позик, аби забезпечити громадян достатньою кількістю води та сприяти сталому розвитку Йорданії.

Ці проекти включають будівництво заводу з виробництва питної води Wadi al Arab II, реконструкцію водосховища в Ірбіді та модернізацію водоочисних споруд, аби фермери могли зрошувати свої поля регенерованою водою.

ЄС також є одним із головних спонсорів мегапроекту під назвою «Aqaba-Amman», який передбачає будівництво одного з найбільших у світі опріснювальних заводів на Червоному морі та перекачування води на 450 км до столиці.

«Якщо цей проект не спрацює, у нас не буде достатньо води для сільського господарства та промисловості. Інвестори приходять, аби взяти участь у тендері на цей проект, тому сподіваюся, що ми його здійснимо», — повідомив міністр водних ресурсів та іригації Йорданії Раєд Абу Суд.

Європа шукає нетрадиційні водні ресурси

Опріснення — одне з нетрадиційних джерел води, на яке вже активно покладаються деякі європейські країни, такі як Іспанія, Кіпр і Португалія. Однак така практика вимагає великих енерговитрат, а соляний розчин, що скидається, може завдати шкоди морським екосистемам.

Кіпр також є європейським лідером у повторному використанні стічних вод для зрошення — найкраще рішення з погляду циркулярної економіки, яке Європейський Союз хоче максимально розширити та зробити більш ефективним.

2023 року Кіпр повернув близько 29 млн м³ води, дві третини з яких були використані для підтримки сільського господарства. Інша частина використовується для поповнення водоносних горизонтів за даними Департаменту водного розвитку (WDD), який підпорядковується міністру сільського господарства.

«Ми маємо максимально використовувати кожну краплю, адже історія показала нам, що зберігання дощової води в греблях не є постійним рішенням», — каже Йєнна Економіду з WDD.

2008 року, коли Кіпр переживав сильну посуху, країні довелося імпортувати прісну воду з Греції.

Очікувана стратегія ЄС щодо забезпечення стійкості водних ресурсів

Цього року Європейська комісія має надати Стратегію стійкості водних ресурсів, яка, як очікується, сприятиме підвищенню ефективності, повторному використанню води й циркулярності за рахунок інвестицій та інновацій у масштабах усього сектора.

Один із компонентів буде спрямований на покращення боротьби із забрудненням води, а нова європейська директива передбачає фінансову участь косметичної та фармацевтичної промисловості у встановленні додаткового очищення на великих очисних спорудах для усунення мікрозабруднень.

«Європейський союз є першопрохідником у цій галузі. Знання визначають політику, а політика визначатиме технологічний прогрес», — зазначив професор Університету Кіпру Деспо Фатта Кассінос.

Більше новин читайте на GreenPost.