Відсвяткувати Новий рік і не розлучитися: психолог розповідає, чому в цей час виникають конфлікти та як не зіпсувати свято

Кажуть, найкраща перевірка стосунків — це спільний ремонт. Святкування Нового року — це «маленький ремонт» у багатьох оселях. Підготовка до урочистостей, організація дозвілля та залучення кожного члена сім'ї нерідко призводять до сімейних конфліктів. Чому так стається і що робити, щоб новорічний клопіт не затьмарив сімейного щастя? На ці запитання відповідає гештальт-терапевт Василина Данилова.

— Василино, чи існує універсальна порада, як уникнути серйозних розбіжностей у передсвятковій метушні?

— Мені подобається в цьому контексті слово «розбіжності» — «різні голоси», «сімейний хор»... В ідеалі всі ці голоси треба почути, записати, а потім організувати спільну творчість і скласти мозаїку з різних побажань сім'ї.

Хтось із батьків візьме на себе роль режисера й організатора, роздавши решті домочадців завдання: для початку написати коротку розповідь «Мій ідеальний Новий рік», а потім уже розподілити ролі в ньому...

— Найчастіше дорослі не вміють домовлятися: чути і враховувати бажання одне одного, поступатись і відмовлятися від своїх бажань, аби порадувати інших. Особливо страждають діти — адже сімейні конфлікти позбавляють їхнього чарівного свята.

— Про "не вміють домовлятися" — хвора тема. Особливо це помітно в сім'ях, де і про шлюб подружжя не дуже домовлялося... Один виступив з ініціативою, а інший не зміг відмовитися. Як склалися відносини на старті, так і надалі розвиватимуться.

Але й суперечки у таких сім'ях трапляються нечасто. Ведена половина вважає за краще ніколи не сперечатися, навіть якщо незадоволена ситуацією.

Необхідність домовлятися виникає у сім'ях із рівними стартовими позиціями партнерів у плані психологічної зрілості та з можливою здоровою конкуренцією за відповідальність (не плутати з владою). Але й проблем чути одне одного тут не повинно бути.

Сім'ї, де подружжю приблизно до 35 років, уже належать до психологізованого покоління. Вони багато читають та експериментують, створюють нові традиції. Вміють розмовляти та ставити під сумнів авторитети минулих поколінь. Не готові жити на автоматі, прагнуть усвідомленого вибору та свободи, готові змінювати своє життя. У них практично не спостерігається порожніх суперечок заради суперечок або заради струшування емоцій. Це покоління, бережливе до емоційного ресурсу свого і партнера.

Тим, кому за 40, доводиться складніше. Буває, що люди і по 20 років у шлюбі, але не розмовляють одне з одним, приймають якісь налаштування за замовчуванням, на кшталт «у нашій родині з дружиною не сперечаються» чи «Новий рік традиційно зустрічаємо з літніми батьками на їхній території».

Якщо всі з цим згодні чи звикли, немає ресурсу та бажання щось змінювати, то не треба розповідати таким людям, що вони живуть «неправильно». Стійка картина світу рятує від тривоги невизначеності, якої зараз і без новорічних сімейних конфліктів є достатньо.

— Чи обов'язково враховувати інтереси дітей у форматі свята?

— Яку мету ви маєте, організовуючи сімейні свята? Якщо це про створення традицій і певної культури міжпоколінних зв'язків, то інтереси дітей добре би враховувати. Якщо це привід провести час із друзями, нейтралізувавши дітей аніматорами та солодким столом, то вас теж за це ніхто засуджувати не має права. Робіть як вам зручно.

Можна відвезти дітей бабусям і дідусям, а самим затусити в кемпінгу галасливою компанією чи провести романтичний вечір/ніч лише вдвох.

Дорослі/батьки — системоутворюючі одиниці. Якщо вони гостро потребують відпочинку новорічної ночі, то дітей можна поставити перед фактом «ми тут батьки, і ми так вирішили». Пообіцяйте їм компенсацію після того, як відновите свій ресурс. 

— Що робити, якщо чоловік/дружина не допомагає прибирати та прикрашати будинок, готувати частування? Сісти за новорічний стіл скривдженою змиленою конякою?

— Для початку постарайтеся дізнатися про стан партнера, емоційний і фізичний, чому він не готовий включатися в підготовку. Він вимотаний на роботі? Із ним не погодили план підготовки? Захворів? Ви його образили і не помітили цього?

Якщо він брав активну участь в обговоренні та розподілі ролей, то саботаж тут малоймовірний. А якщо його поставили перед фактом без урахування його стану та побажань, то «отримайте й розпишіться». Ваш чоловік має право не включатися до ваших особистих планів щодо облаштування свята. Простого «не хочу» чоловіка тут достатньо.

Подумайте про сенси та цілі вашого шлюбу. Ну, і в підготовці розраховуйте лише на себе у такому разі. Влаштувавши йому істерику перед святом, ви навряд чи зміцните стосунки. Можливо, варто скоротити розмах ваших амбіцій у святкуванні. Можна вибрати стан змиленого коня, взявши він відповідальність за свій вибір. А можна зробити те, на що вистачає сил, і покликати своє подружжя до готового столу, відклавши розмову про свої невиправдані очікування на якийсь час після свята.

— Можливо, однією з причин сімейних конфліктів є те, що дорослі орієнтуються на різні традиції у сім'ях, де вони виросли, і тепер не здатні знайти спільного знаменника? Не вміють проводити час разом (кожен у своєму гаджеті, немає спільних сніданків/вечерь у вихідні тощо)?

— Не завжди традиції батьківських сімей впливатимуть на наші вибори. Орієнтуємось більше на свій поточний ресурс, темперамент, особливості характеру.

Я виросла в робочому селищі, і мій Новий рік у дитинстві — це зібратися всім під'їздом (або половиною хоча б) за одним великим столом, заставленим салатами та закусками від кожної родини. Діти окремо від дорослих, тому що всі не розміщуються в одній вітальні. Хтось із чоловіків переодягався у Діда Мороза...

Так, було весело. Але... Нічого подібного у своєму дорослому житті мені не хочеться. Зараз мій «ідеальний Новий рік» — келих шампанського та бутерброд з ікрою у дуже вузькому колі. Нікого зайвого.

Новорічні свята — привід відпочити від суєти. Змінилася інформаційна структура нашого життя. 

Чого ми точно повинні навчити дітей, то це визначати свої почуття й бажання та розмовляти про них. Бажання не обмежуються споживанням речей та емоцій. Ви можете мати бажання та потребу відчувати приналежність сім'ї/роду/групі однолітків. Відчувати тепло, турботу, захищеність, бути необхідним, прийнятим, коханим, достатньо хорошим. Мати можливість виявити свої найкращі якості й отримати визнання у цьому.

Сімейні свята були вигадані спочатку саме для такого роду комунікації — відчути спільність у неспішності та задоволенні, а не для створення картинки щасливої/правильної родини.

— Що робити, якщо чоловік/дружина не хоче брати участь у святкуванні і вважає за краще, наприклад, лягти спати, залишивши дружину з дітьми саму?

— Що робити? Дати йому таку можливість і постаратися не шуміти, поки він спить. Дізнатися, чи не потрібна йому якась допомога від вас у відновленні.

І ще раз подумати, чому ви вибрали цю людину собі в подружжя. У чому його цінність для вас, якою є довгострокова перспектива ваших відносин?

Ви його хотіли, любили та цінували, тоді чому зараз готові ігнорувати його стан та настрій?

— Чоловік/дружина запросив(ла) без попередження гостей. Як реагувати, якщо це порушує всі плани та домовленості?

— Якщо встигаєте до приходу несподіваних гостей, то поговоріть із чоловіком, дізнайтеся, чому він так вчинив. Можливо, обставини (відносини залежності будь-якого характеру) змусили його покликати неблизьких людей у ваш будинок.

Після отримання пояснень можете вибрати будь-яку тактику, яку вважаєте прийнятною для себе:

1) вдати, що раді гостям;

2) піти до своїх друзів, залишивши чоловіка розбиратися самостійно з гостями;

3) лягти спати, побажавши всім приємного вечора (чи не побажавши);

4) влаштувати скандал, зіпсувавши настрій усім і стосунки з чоловіком, і його стосунки з гостями.

Вибирати вам, але спочатку подумайте, чого ви хочете домогтися цим і чи є у вас інші варіанти досягнення комфорту.

А розмовляти з партнером потрібно в будь-якому разі, і це розмова не про вечірку, а про межі та систему відносин загалом. Як ви так влаштували стосунки у сім'ї, що думка та стан другого учасника ігнорується (ситуативно чи постійно)?

— Чи потрібно намагатися помиритися до свята, якщо подружжя у сварці? Чи може Новий рік бути гарною нагодою переглянути стосунки та забути образи?

— Немає однозначних рекомендацій щодо примирення до свята. Це було б маніпуляцією з боку ініціатора примирення. Це як миритися під час сексу, затираючи більш глибинні конфлікти, наприклад, розбіжності у системі цінностей.

Залежно від того, як далеко зайшов ваш конфлікт, можливо, є сенс відпочити одне від одного. Побути на самоті й подумати про сенси та цілі вашого шлюбу.

Так, Новий рік часто є приводом для перегляду стосунків. «Забути образи» — не зовсім коректне формулювання. Помітити свій стан і стан партнера, подумати, де не мали рації, і вибачитися, попросити про нові домовленості зі спірних питань. Почути відповіді та реакції іншої сторони. Можливо, ці відповіді вам не сподобаються. Так буває.

Це привід задуматися про сімейну психотерапію, якщо, як і раніше, хочете налагодити контакт із чоловіком. Або залишити все як є, поки саме не зруйнується до кінця чи поки обидві сторони не перетравлять усі свої переживання в собі без обговорень і синхронно за умовчанням вирішать продовжити жити разом до наступної кризи.

Нагадую, мовчання — це відсутність контакту та діалогу, втрата зв'язку з реальністю партнера, фантазії про його почуття та приписування йому своїх переживань, видимість стосунків і сім'ї. Вчіться розмовляти одне з одним.

Більше новин читайте на GreenPost.