Догори
Дати відгук

Вбивство в законі, або чому катування тварин підтримують ті, кому платять за їх захист

У той час як народні депутати й чиновники із Міндовкілля піаряться на екологічній проблематиці й заявляють про недопустимість жорсткого поводження з тваринами, в Україні продовжують діяти цькувальні станції, які забирають сотні життів тварин. А днями профільне міністерство навіть збиралося ці катівні узаконити

7 хв на прочитання26 Листопада 2020, 15:27
Фото: ГО UAnimals Фото: ГО UAnimals
Поділитись:

Гадаєте, що живете у європейській країні, яка захищає права тварин тільки тому, що  останнім часом у деяких парках почали з'являтися спеціальні сміттєві баки для випорожнень собак, а в Києві встановили автомат, що видає безпритульним тваринам горстку корму в обмін на пластикову пляшку? 

Але в Україні й досі існує ні багато, ні мало, а пережиток Середньовіччя - цькувальні станції, на яких дресують мисливських собак. В реальності це означає те, що одних тварин роблять знаряддями вбивства для інших. 

25 листопада у мережу потрапив наказ, підписаний очільником Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів Романом Абрамовським “Про затвердження Строків проведення користувачами мисливських угідь натаскування, наганяння, вимуштрування, польових випробувань і змагань мисливських собак”, який, фактично, легалізує катування та вбивство людиною диких тварин за допомогою собак. У документі навіть визначені строки, у які дозволяється використовувати різних живих тварин у якості макету для навчання собак вбивству. Чому такі накази віддають ті, хто отримує гроші за законодавчий захист тварин, розбирався GreenPost

 Вбивають ті, хто має захищати

У владних кулуарах не лише досі не довели до першого читання  проєкт зоозахисного закону номер 2232 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, які стосуються підготовки собак мисливських порід до полювання, а також регулювання чисельності деяких видів диких тварин”, але й фактично легалізували цькувальні станції.

У Наказі номер 209 від 22 жовтня міністр екології Роман Абрамовський наказує затвердити  строки проведення користувачами мисливських угідь натаскування, наганяння, вимуштрування, польових випробувань і змагань мисливських собак. Цей документ погоджує і голова Державного агентства лісових ресурсів України Василь Кузьович. 

А виконуючий обов'язки  начальника Управління охорони біорізноманіття та земельних ресурсів Володимир Домашлінець навіть розробляє конкретні строки.

Так, натаскувати хортових собак на зайця дозволили з листопада по січень, а травити лисицю гончими породами - з жовтня по лютий. Усього в документі  дозволили законно катувати до двох десятків ссавців та птахів: лисицю, зайця русака, борсука, кабана, фазана, оленя європейського та плямистого, білку, бобра, куницю лісову та кам'яну, норку американську, качку, кулика, перепілку, куріпку сіру та норку.  

Прочитавши таке, десятки зоозахисників та екоактивістів почали у соцмережах бити на сполох та закликати міністра довкілля отямитися. 

Кривава реальність притравочних станцій

Дехто із наших читачів може зауважити: мовляв, що з цим наказом не так, якщо у документі посилаються на чіткі норми закону “Про мисливське господарство та полювання”, який ще ніхто не визнав антигуманним. Щоб зрозуміти, чому проти наказу повстали зоозахисники, потрібно зазирнути за лаштунки цькувальних станцій. 

Цькувальні станції - це не про красиві картинки полювання собаками, як у художніх фільмах чи на дорогих гравюрах. В українських реаліях це завжди про болісну й повільну смерть диких тварин, яких людина зробила манекеном, щоб навчити інших тварин вбивати. 

Найчастіше на цькувальні станції потрапляють лисиці, єноти, вовки й ведмеді. Інколи - дикі кабани. Аби тварини не завдали шкоди мисливським собакам, їм зав’язують писки липкою стрічкою. Часто виривають зуби та кігті. Аби полегшити собакам справу, диких тварин прив'язують. Знерухомлені, вони ніяк не можуть захиститися. Мисливські собаки рвуть живих тварин на шматки. Якщо якийсь із них вдається вижити, її підліковують та знову запускають на тренувальний майданчик. І все повторюється до того часу, поки тварина не сконає у муках.

“Притравочні станції часто маскують під вивісками мисливських чи тренувальних. Заборонити знущання з тварин та припинити їх масові вбивства міг би законопроєкт 2232, що забороняє діяльність таких закладів. Але депутати його досі не розглянули”, - кажуть зоозахисники ГО UAnimals.

Протягом осені у соцмережах вони проводили кампанію, спрямовану проти роботи цькувальних станцій. Волонтери розмістили реальні фото з цих закладів, на яких покалічені та вже мертві дикі тварини. 

Перевзування в повітрі чи докори сумління?

Тим часом о 20:42, за годину після того, як в інформаційному просторі закипіло обурення через фактично шкуродерський наказ, міністр Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на особистій Facebook-сторінці опублікував пост-вибачення. 

“Звісно, Міндовкілля може не видавати такий наказ. Але, тоді з‘являється правова невизначеність, пов‘язана з відсутністю встановлених термінів, що може призвести до неоднозначного трактування норми. На жаль, такі прикрі речі іноді трапляються і у нас. У подальшому, обіцяю більш ретельно аналізувати вплив актів Міністерства та Уряду на сферу їх регулювання”, - написав Абрамовський

На додачу Роман Абрамовський прикрасив своє фото на особистій сторінці в Facebook рамочкою з зображенням лисиці та написом “Я за заборону притравки тварин”. 

Тоді ж таки очільник профільного міністерства під тиском зоозахисників доручив підготувати відповідні документи для скасування наказу щодо цькування. 

Від державного службовця, який почав займатися питаннями екології та охорони природи понад рік тому (Абрамовського призначили на початку жовтня 2019 року тоді ще заступником міністра енергетики та захисту довкілля України, - Ред.), досить дивно чути такі виправдання. Одразу складається враження або про повну некомпетентність міністра на займаній посаді, або про намагання за будь-яку ціну уникнути розголосу та не допустити скандалу. 

Чи не повториться подібна ситуація в майбутньому та чи варто вірити обіцянці очільника профільного міністерства підтримати зоозахисний проєкт номер 2232, який забороняє використовувати тварин у якості живої принади для цькування, GreenPost поговорив з зоозахисником та активістом Юрієм Воскобійником.  

“Сподіваюся, що Абрамовський зробив якісь висновки з ситуації й надалі подібних скандалів не буде. Але зараз мене найбільше турбує, що у Верховній Раді осів законопроєкт номер 2232. Його не можуть прийняти з осені минулого року. Навіть були спроби влаштувати обговорення між громадськістю, запросили зоозахисників та мисливців. Але кожен тягнув ковдру на себе й діалогу не вийшло”, - каже Воскобійник.

Зоозахисник додає, що був дуже здивований, коли про горезвісний наказ Абрамовського дізнався не прочитавши інформацію на сайті профільного міністерства, а зі сторінки львівських екоактивістів. Ті, за його словами, теж підтвердили, що обговорення документу не відбувалося й до дискусії   громадськість не запрошували. 

“Прикро, що в Європі більшість країн уже відмовилися від такої практики (маються на увазі цькувальні станції, - Ред.), а ми лише стаємо на цей шлях”, - говорить екоактивіст. 

Голос народу 

Тим часом, як свідчать результати опитування Kantar Україна, яке проводили цьогоріч у жовтні, 54 відсотків українців підтримують заборону цькувальних станцій. Проти виступають лише 18 відсотків, а 28 відсотків утримуються від відповіді. 

Як писав GreenPost раніше, в неволі норки приречені на страждання та болісну смерть. В Україні ще й досі працюють кілька хутрових ферм, які стали для тварин справжньою фабрикою смерті. 

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Еко
Цвітіння магнолій в Ужгороді: коли та де дивитися
Аристократична весна: в Ужгороді розпочався сезон цвітіння магнолій
2 хв на прочитання10 Квітня 2026
Фото: vesseltracker.com
Колапс у порту Антверпен-Брюгге: витік палива з судна зупинив судноплавство
2 хв на прочитання10 Квітня 2026
Глобальний феномен: як банан став найпопулярнішим фруктом планети
Глобальний феномен: як банан став найпопулярнішим фруктом планети
2 хв на прочитання10 Квітня 2026
Фото ілюстративне
Енергоефективність годує Європу: кількість «зелених» робочих місць зросла до 5,8 мільйона
1 хв на прочитання09 Квітня 2026
Результати весняного моніторингу біоресурсів Дніпра
1 хв на прочитання09 Квітня 2026
Німеччина розгортає будівництво нового військового порту на Північному морі
2 хв на прочитання09 Квітня 2026
Загроза без вакцини: основні ознаки АЧС та що робити у разі підозри на спалах
2 хв на прочитання09 Квітня 2026
На Чернігівщині посилили контроль за об’єктами нецентралізованого водопостачання
2 хв на прочитання09 Квітня 2026
Більше з GreenPost
Фото ілюстративне
Суперфуди для зору: які продукти допоможуть зберегти здоров’я очей після 40 років
2 хв на прочитанняВчора
Вплив іранського конфлікту на фермерів України
Подвійний удар по агросектору: як війна на Близькому Сході виснажує українських фермерів
2 хв на прочитанняВчора
Фото ілюстративне / Главком
На Київщині та Прикарпатті рятувальники дістали тіла загиблих із водойм
1 хв на прочитанняВчора
Фото ілюстративне / Агросвіт
Дефіцит азоту: фермери масово переходять на сульфат амонію через блокування світового імпорту
2 хв на прочитанняВчора
Овочева головоломка: борщовий набір дешевшає, а тепличні овочі стають предметом розкоші
3 хв на прочитанняВчора
Стратегії виживання: як зменшити витрати на дизель та добрива під час весняної кампанії
2 хв на прочитанняВчора
Секрети врожайної малини: чому полуниця — найгірший сусід для ягідника
2 хв на прочитанняВчора
Останні години випробування: як правильно завершити Великий піст у Велику суботу
3 хв на прочитанняВчора