Система трансплантології в Україні: що заважає її повноцінному запуску

Щорічно 5000
українців потребують пересадки нирки, серця, легенів, кісткового мозку. Щодня у
середньому помирає дев’ять хворих, які так і не дочекалися пересадки. Якщо немає
рідного донора – українська медицина їм допомогти не в змозі. Принаймні, так це
«працює» сьогодні.

Заступник директора Національного Інституту Хірургії та трансплантології ім. Шалімова з організаційної та клініко-інноваційної роботи Руслан Салютін розповів для видання GreenPost, що на його думку заважає повноцінно запрацювати системі трансплантології в Україні.

«Фахівцями Національного Інституту Хірургії та трансплантології ім. Шалімова вперше в Україні було виконано у 2001 році трансплантацію печінки від живого родинного донора, трансплантацію серця, одночасну трансплантацію підшлункової залози та нирки від живого родинного донора –операція проведена вперше серед країн СНД. У 2016-му ми провели трансплантацію легень від двох живих родинних донорів. І ми б могли рятувати набагато більше життів, але система трансплантації в Україні поки не працює так, як потрібно», ­– зазначає Руслан Салютін.

У 2018 році ВРУ прийняла закон про трансплантацію, який мав запрацювати з 1 січня 2019 року.

Що нового пропонується законом:

• можна
  давати згоду на донорство за життя;
• можна
  обмінюватися органами між живими донорами, які не є родичами (так зване
  "перехресне донорство");
• з’являється
  посада транспланто-координатора – зв'язкового між донором і реципієнтом;
• створюється
  Єдина державна інформаційна система трансплантації, в якій будуть дані всіх
  людей, які готові стати донорами, і відомості про те, де можна підібрати пару
  донор-реципієнт.

«На превеликий жаль закон є, але він не працює. Основна затримка – це відсутність електронного реєстру донорів та пацієнтів. Це хоч би якось зрушило розвиток трансплантації з місця. Щоб не зупинити повністю роботу, в  квітні цього року парламент вніс зміни і відклав запуск Реєстру на рік. Бо в новому законі про пересадку органів чітко прописано, що система трансплантації має працювати синхронно з електронною базою даних про пацієнтів та донорів. Та з 1 січня 2020 року він так і не запрацює, і знову парламент вносить поправки в законодавство. Це тимчасовий вихід. Україні вкрай необхідно створити систему ЄДІСТ», ­– наголосив експерт.

На
закупівлю Єдиної державної інформаційної системи трансплантації (ЄДІСТ)
витрачено 26 млн грн. Ця система має в автоматичному режимі обирати пару
«донор-реципієнт» та фіксувати дані про згоди українців на посмертне донорство
чи навпаки – їхні відмови.

Міністр
охорони здоров’я Зоряна Скалецька переконує, що з наступного року в Україні
почнеться пересадка органів від померлих донорів. Але окрім відсутності електронної
бази донорів-реципієнтів (без цього заборонено проводити операції) також немає транспланто-координаторів
– а це ключова фігура в організації процесу пересадки органів. В реанімаціях
немає обладнання для констатації смерті мозку.

Нагадаємо в держбюджеті–2020 на трансплантологію в Україні виділено 112 млн грн.

Читайте також: Алла Мазур бореться з пухлиною і закликає жінок регулярно перевірятися